
Першу дитину чернігівка Яна Кучма народила у 24 роки, шосту – у 38-м. Героїнею себе не вважає. Каже так просто: «Я – звичайна мама». Мама для п’яти синів і донечки, без яких не уявляє свого життя.

Ти не пам’ятаєш, які у вас вдома у селі росли яблуні? На них уже в жнива достигали яблука смугасті і такі смачні… Я більше ніколи і ніде таких не пробувала. Твій покійний тато завжди пригощав мене. Я під час шкільних канікул працювала у радгоспній їдальні. Привеземо обід на тік, а Дмитрович мене, дівчинку (так завжди казав), пригощає яблуками.

Колись, на службі у монастирі, він доглядав за пасікою на 120 бджолосімей. Настоятель продавав мед із чималою націнкою як монастирський, що не могло не обурювати чесного монаха. За правду, яку не боявся казати в очі, його закинули в умови, в яких він насилу не віддав Богу душу.

«Лицар неба» – так називався матеріал, надрукований у обласній газеті «Чернігівщина», про видатного українського льотчика, двічі Героя, генерал-лейтенанта авіації, почесного громадянина Чернігова Олександра Молодчого.

Недавно — в то время, когда каждый готов подписаться под лозунгом «Врачи — наши герои», — к народному депутату Максиму Зуеву обратились жители Городнянщины (поступило сразу 4 заявления) с просьбой вмешаться и прекратить беспредел, который творят некоторые специалисты Городнянской городской больницы...

Життя Олександра Олещенка не можна назвати якимось надзвичайним. Бо сам він – звичайна людина, простий селянин, зі стандартною біографією людей свого часу. Рано залишився без батька, голод і бідність, війна, післявоєнна тяжка праця.

29 квітня у Чистий четвер* конотопські господині (а не відьми) на Городнянщині наводили лад у хаті і в дворі. Раніше у кожній хаті був куточок з іконами та рушниками. Висів він під стелею, тому там прибирали рідко, але перед Великоднем — сам Бог велів.

На краю Березни колишнього Менського району тягне важкі сумки з продуктами 74-річна Світлана Хричикова. За мить до неї підбігає 14-річний онук Вадим. Підхоплює ношу. Помалу до хлопцевої хати. Там він живе з матір’ю Валентиною. Поряд зі спаленим сараєм зупиняються.

«Мексиканці чимось схожі на українців, але більш веселі», - такий власний висновок про цю націю зробив чернігівець 36-річний Сергій Коваленко, який три тижні подорожував Мексикою і зміг детально дізнатися про життя місцевих жителів, як у популярних туристичних місцях, так і провінції.

Этот человек стал героем гартовской публикации около двух лет назад. К сожалению, повод для этого был не очень веселым. Однако благодаря ваш, уважаемые читатели, сегодня наш есть о чем рассказать и за кого искренне порадоваться.