
28 жовтня 1912 року о 12.00 відкрилася чергова сесія Ніжинського повітового земського зібрання. На ній були присутні предводитель повітового дворянства Григорій Миколайович Глебов, 18 гласних, священик отець Лаврентій Ніженцев, Ніжинський міський голова Віктор Олександрович Семенов. На засіданні була заслухана доповіді № 107 ветеринарного земського лікаря

Є такі люди, які дивують, надихають і захоплюють. Наше знайомство з корюківчанкою Анастасією викликало саме такі емоції і ми захотіли познайомити своїх читачів з нею. Вона - особистість. Має наполегливий характер, декілька захоплень і свій власний рецепт червоного борщу.

Його війна почалася ще 2014 року, коли для більшості з нас події на сході країни справжньою війною не видавалися. Цікаво, що спочатку молодого чоловіка навіть до армії не брали - «забракували» за станом здоров’я. Але він, як і його брат-близнюк, старший на якихось 15 хвилин, свого життя без армії не уявляв, змалечку захоплювався чоловіками у формі. І сьогодні

Олег Міщенко жив поблизу Енергодару, працював на Запорізькій атомній електростанції. У вересні разом із дружиною та старенькою мамою мусив втекти від війни: залишив рідну домівку й виїхав на підконтрольну Україні територію. Зараз живе у Припутнях - знайшов прихисток у своєї тітки.

Голодні роки 95-річна Ольга Демидівна Городиська пережила не в рідній Шейнівці, а на далекій Херсонщині, куди сім'я виїхала, рятуючись від податків, якими обклали тоді селян. Та добра там шейнівці не бачили. Ледь вижили... Голодувати довелося і тоді, коли повернулися до рідного села: ні даху над головою, ні грошей, ні харчів.

Війна примусила мільйони українців залишити свої домівки і шукати прихистку у більш безпечних місцях. Хто подався за кордон, хто осів в Україні. Серед біженців і 76-річна Валентина Андріївна Моргунова з Бахмута, яка приїхала до Коропа. І якщо багато вимушених переселенців уже змогли повернутися додому, то жінці повертатися нікуди, як і її подрузі Любові

Справжній боєць зі сталевою силою духу, міцною вірою у Перемогу і з добрим серцем у грудях. Таким його знають побратими. Він боронив країну у складі легендарної 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, куди беруть тільки найкращих. Крок за кроком у страшних боях відчайдушних гранатометник звільняв українські міста і села від озвірилих рашистів

В однієї господині у Талалаївці в однім дворі вживаються корови і... страуси. Звичайно, коровою, нікого не здивуєш, хоч все менше і менше їх утримують селяни. А ось страуси цього воєнного року тут за всю історію вперше поселилися з її легкої руки.

Наприкінці минулого року в Куликівці відкрився квітковий магазин «Flower republic by Alina». Його власницею стала 26-річна куликівчанка Аліна Корж. У селищі, як відомо, довгий час функціонував магазин «Квіти», що розміщувався біля салону «Лілія». Начеб-то, для невеличкого населеного пункту вистачило б і одного. Але молода бізнес-вумен не побоялася

Любов Правдивець - з військової родини. Військовим був її покійний чоловік Володимир Миколайович. На фронті нині з ворогом воюють її сини Максим та Андрій, а також онуки Сергій та Дмитро. «Наші чоловіки на війні», - каже Любов Василівна, яку я ненавмисно відволікаю від важливої справи - ось вже кілька місяців переселенка з Чугуєва Харківської