
Олена Олійник, у минулому учитель малювання та креслення, створює неймовірні пироги, від яких захоплює дух. У її руках помідори перетворюються на маки, а цибуля на красиві квіти. Головним помічником при народженні шедеврів є її 8-річний син Костянтин, який не чує, не говорить і не ходить.

Цьогорічна весна без тепла. Городину садили пізно. Дякувати Богу, що була можливість це зробити, адже в країні війна. Фермери орали землі і сіяли на них те, що й раніше. Олександр Чумаченко, мешканець села Загребелля, на своїй площі посадив картоплю. А ще 42-річний орендатор вирішив виростити трохи помідорів. Чоловік давно займається землеробством, має свою техніку і трохи гектарів

Звістка про початок російського вторгнення застала Тетяну Зезюлькіну на столичному тренінгу, темою якого, за дивним, але досить передбачуваним збігом обставин була «Розбудова українського суспільства в умовах війни». Маючи за плечима до того чималий досвід волонтерської діяльності (починаючи з чотирнадцятого року їхній волонтерський екіпаж з гуманітарною

Для Олега Михальця нинішня війна почалася ще три роки тому. Саме тоді, пішовши за вислугою років на пенсію, він підписав контракт на військову службу. Неабиякою мотивацією знову одягнути військовий однострій колишньому заступнику начальника міліцейського райвідділку був його син Ярослав, професійний військовий, випускник Львівської академії Сухопутних військ. Честю

Життя кожного з нас умовно ділиться на періоди: ось зовсім мале дитя, нерозривно пов’язане з мамою; воно росте, робить перші самостійні кроки; мить - і зовсім подорослішав, відчинив перед собою двері у дорослий світ із його відповідальністю, проблемами та постійними викликами. І хоча у всіх цих видозмінах проходять роки, для матері вони часто пролітають наче

За потребою на фронті на другому місці після військових стоять медики. Вони потрібні особливо там, де ворог нещадно посипає снарядами. Після кожного такого прильоту на місце виїжджають медичні екіпажі, цілодобово готові надавати першу медичну допомогу. В одній із таких, під Бахмутом на Донеччині й проходить службу героїня нашої публікації.

Про цю хорошу людину, берегиню роду і велику сільську трудівницю Віру Савівну РУБАН розповіла газеті сусідка - мешканка мальовничої варвинської Зарічки Лідія Максимівна Нічик. І нагода повідати землякам про неї вагома - днями Віра Савівна зустріне славне 95-річчя від роду. А це ж не тільки довге людське життя, сповнене праці, незгод, труднощів і радощів, а ціла епоха

Миловаріння Катерина Зоз опанувала лише рік тому. Як і більшість підлітків, юна куликівчанка просто шукала засіб до самовираження, намагаючись спрямувати творчий порив у правильне русло. Вишивання, в’язання, крій та шиття - все давалося їй легко, але не викликало того захоплення, яке відчула, зваривши свій перший виріб з мила - яскравий тюльпан.

Зима вже наполегливо стукає у двері. Дотримуючись календаря, цьогорічна осінь вступила у свої права чітко першого вересня, принісши із собою раптове похолодання, вологість, дощі та нічні заморозки. Навіть із протопленого будинку морозно споглядати на вулицю. А як же тим сердегам, хто залишився без кутка?

Якби не містечко Вилкове в Одеській області, мій рідний Генічеськ на Херсонщині був би найпівденнішим містом материкової України. До Криму ж ми найближче за всіх знаходимось: місто на Азовському морі лежить за кілька кілометрів від адмінмежі, тож ще у 2014-ому на прикладі сусідів ми побачили, що таке окупація. А у 2022-ому і на своєму прикладі...