
Сьогодні рукоділля сприймається як затишне хобі або спосіб «заспокоїтися» після робочого дня. Для Тетяни Григорівни Підголи із селища Парафіївка, яка все життя присвятила відповідальній професії бухгалтера, рукоділля завжди було чимось більшим за відпочинок.

«Вчора була на виклику в селі Володимирівка, яке знаходиться на самому прикордонні. Зовсім поруч вже Білорусь. Виклик був до жінки з пневмонією, а раніше у тому будинку жила бабуся (на жаль, вже покійна), яка працювала в селі вчителькою.

Катерина Вендт із Городні ще з 2014 року шиє для військових те, що їм необхідно. Лише із 2022-го з-під її рук вийшло 1500 одиниць спідньої білизни: звичайної — на фронт і адаптивної — в госпіталі. Причому пів тисячі Катерина Кирилівна осилила вже після того, як перенесла тяжкий інсульт.

На початку повномасштабного вторгнення українці демонстрували неабияке єднання, і захищати країну хотіли всі, навіть ті, хто жодного разу не тримав в руках зброю. Натомість герой нашої сьогоднішньої розповіді Сергій Шегеда пішов боронити рідне місто у 62 роки.

Зима відходить – піднімається настрій, сонечко яскравіше світить, радіємо кожній новій квіточці, яка оживає і тягнеться з-під снігу. Саме такі асоціації пов’язані із святкуванням 8 Березня для сосничанки Світлани Савченко. Навіть сама вісімка символізує жіночу фігуру.

Так, йому лише 21 рік. І він вже три роки захищає країну, несучи на своїх, по суті ще дитячих плечах, дорослий тягар відповідальності за себе і за всіх, хто за його спиною. У 2023 році Дмитру Петренку з Дроздовиці виповнилось 18. І він пішов у доросле життя ось так – не через студентську парту, а через військкомат.

Чемпіон світу, чемпіон Європи та України, майстер спорту міжнародного класу Сергій Семеренко із Бахмацької громади розповів про свій шлях у армреслінгу. «Я починав із багатьох видів спорту: волейбол, настільний теніс, шашки, шахи… пробував усе. А армреслінг захопив мене понад 15 років тому...

— Восьме березня — свято для всіх, каже про прийдешній «жіночий день» Тамара Оліфіренко з Покровського на Менщині. — А це було тільки нашим, мовить про залізне весілля, яке вони з чоловіком відзначили в лютому.
Разом подружжя 65 років! Запевняють: щасливих.

У кожної людини є свої уподобання, свої принципи у досягненні мети. А от у Володимира Григоровича Сизоненка з Ічні – любов до голубів. Хтось називає його диваком, інші – «голуб’ятником», але любов до цих птахів ще з дитячих років він поєднує щоденно із своїм життям.

Уродженець Чернігівщини Віталій Шпитальний добровільно став прикордонником навесні 2022-го. У квітні 2024 року його підрозділ обороняв Красногорівку. Після бою він чотири дні переховувався на даху будівлі, доповідаючи про ворога, поки його не взяли в полон.