Блог frodo
-
Inertia
Серйозно, "Inertia"? Назва веде у спокійні води, але насправді це електрометалева буря. Але виявляється, пів альбому — це зі старих EP. Усього лише вісім "нових" треків.
У списку фічерингу — Bullet For My Valentine, AWOLNATION, Hybrid Minds, Wargasm, Scarlxrd і Joey Valence & Brae. Це не просто спроба бути модними — це серйозна ставка на жанрову метафору: "Чим більше хаосу, тим краще!"
Роб Свір вирішив: "А давайте ще й пройдисвітськи покричимо?" І страшенно влучно: "Save the Cat" — химерний гібрид screamo і drum&bass. Таке відчуття, що з динаміків вирвалося щось середнє між металом і турбодрилью.
Мікс і мастеринг у цьому альбомі — це окрема похвала. Інструменти не воюють між собою, кожен займає свою нішу: гітара, синти, ударні — все чути чітко, без хаосу.
"Inertia"
...
-
Private music
Відверто кажучи, Deftones оголосили в мережі — "привіт, ми переродилися". Потім показали обкладинку: біла змія на зеленому фоні, така ж невловима, як настрій після ранкового еспресо.
Почнемо з треку “my mind is a mountain”: вони вирішили, що “створити хіт” — означає втиснути важкі гітарні рифи у сонний шугейз. "Ось він, твій емоційний вибух через меланхолію!" — наче хтось зробив бутерброд з агресії та кайфу.
А далі — “milk of the madonna”, друга подача, яка звучить, як якби Богородиця дала тобі енергетик. "Locked club" вміє одночасно хизуватися і залишатися витончено м’яким, "ecdysis" — це коли синтезатори намагаються бути Depeche Mode у світі, що занадто агресивний.
“I Think About You All The Time” — це баладний монстр, який гладить тебе п
...
-
Everest
Halestorm — "Everest": коли гора йде до слухача (а краще б залишилась на місці)
Halestorm, очевидно, вирішили, що вже «прийшов їх час» зійти на музичний Еверест. І не просто зійти, а ще й записати про це альбом. Назва говорить сама за себе — високо, холодно і десь посеред снігової бурі загубилася концепція.
З перших секунд альбому слухача зустрічає стіна звуку, яка, мабуть, мала бути потужною, але більше нагадує спробу увімкнути мікрохвильовку на повну потужність і при цьому заспівати гімн США під електрошокером. Гітарні рифи настільки важкі, що їх, напевно, носили шерпи. А вокал Ліззі Гейл — це вже окремий маршрут: часом це вершина, часом — неконтрольований зсув ґрунту.
Особливе місце займають тексти пісень. Вони глибокі… як слід від черевика в снігу. Тема боротьби, сили волі, любові
...
-
Metal Forth
Babymetal — "Metal Forth", або як поєднати апокаліпсис і поні в одному треку.
У новому альбомі "Metal Forth" гурт Babymetal довів одне: світ остаточно збожеволів, але при цьому ще й співає та танцює під треш-метал рівня рожевого єдинорога.
Babymetal більше ніж просто гурт — це явище, релігія і, можливо, державна загроза для традиційного хеві-металу. Аранжувати трек так, щоб він звучав як бійка між пандами і трансформерами? Чому б і ні?
Лірика? Це геніальна суміш дитячої поезії, бойових кличів і філософських фраз із зошита семикласниці, яка щойно відкрила для себе "темну сторону".
Звукозапис? Продюсер, очевидно, або геній, або постійно п’є енергетики замість води. Кожен трек звучить так, ніби його записували на японській студії звукозапису під час землетрусу й трансляції аніме. Але воно працює. Я не знаю, я
...
-
Gateway to Utopia
Roses of Thieves – "Gateway to Utopia": Утопія, в яку краще не повертатись
Увага! Всі пасажири, що замовили квиток на "Gateway to Utopia", ласкаво просимо до потяга без зупинок, логіки й GPS-навігації. Приготуйтеся до яскравої подорожі через EDM, фолк, метал і десь між рядками — мелодраму угорської душі на акордеоні.
Roses of Thieves — гурт із назвою, яка натякає, що вони або вкрали троянди, або дарують вам музику з ароматом троянд і ризиком подряпин. Їхній альбом "Gateway to Utopia" обіцяє нам прохід до музичного ідеалу. І справді, ми кудись проходимо. Правда, не зовсім туди.
З першого треку "Perilous Journey" ясно: подорож буде не тільки для персонажів у пісні, але й для слухача. Тут є все — епічний вокал, фолкові вставки, електронні пульсації й бажання гуглити: “як відключити ако
...
-
Coda
"Coda" від Novelists — музика для тих, хто пережив усі п’ять стадій емо-металкору і тепер просто хоче поплакати красиво
Що ж, Novelists знову повернулися, й на цей раз із альбомом під назвою "Coda" — ідеальним саундтреком до вашого внутрішнього монологу про сенс життя.
Із першої ж композиції стає зрозуміло: це не просто альбом, це гучна, ефектна презентація, яка ніби кричить: "Ми вивчили джент, але все ще в депресії." Вокал варіюється від шепоту розбитого айтішника до крику людини, яка щойно втратила Wi-Fi. Емоційно — десь між "я не встиг на останнє метро" і "вона сказала, що любить його більше, ніж мене".
Тематика альбому — як завжди, болюча: самотність, втрата, пошук себе в уламках сучасного світу. Аранжування витончені, настільки, що іноді здається: сам альбом соромиться власних брейкдаунів. Вони трапляються неочікувано, ніби гурт сам вагався:
...
-
Excessive Guilt + 1'R
Увага: прослуховування цього альбому може викликати бажання зламати стіну, навіть якщо ви — айтішник у коворкінгу.
Thrown знову тут — і цього разу вони ще зліші, ще голосніші і ще коротші. "Excessive Guilt" — це ніби щоденник з депресивних твітів, який хтось накричав вам в обличчя під даунтемповий брейкдаун.
Саунд:
Що робить Thrown?
– Пісня стартує
– Усі кричать
– Гітара ріже, барабани б’ють
– Страждання
– Пауза
– Ще більш ст
...
-
Re-Evolution
Здається, Devilskin вирішили не просто еволюціонувати — вони зібралися революціонізувати еволюцію. І от, ми маємо в руках альбом "Re-Evolution" — грізний, голосний, серйозний… і такий передбачуваний, що ним можна будити студентів на лекціях з політології.
Jennie Skulander знову дарує нам свій характерний вокал — десь між «зараз розплачусь» і «зараз зірву дах». Вона співає про теми, які абсолютно "нові" для року: внутрішня боротьба, депресія, нічні тривоги... нарешті! А то ми вже скучили за щастям і метафорами про сонце.
Гітара — агресивна, соковита, хрустка, як хлібці з гречаної муки: корисно, але хіба хтось справді це їсть із задоволенням? Пісні мчать одна за одною, як поїзди в метро: всі схожі, але кожна з трохи іншим запахом металу.
Звук чіткий, продакшн бездоганни
...
-
A Frame of Mind
Якщо ви думали, що вже чули усе, що тільки можна було в жанрі атмосферного нордичного інді-фольку з нотками електроніки та тугою за втраченими ельфами — то ви, очевидно, ще не натрапляли на "A Frame of Mind" від Kalandra. Цей альбом — як ранкова прогулянка туманними фіордами, де замість компаса у вас — зламаний синтезатор і внутрішні переживання вокалістки.
З перших акордів стає зрозуміло: музиканти вирішили, що світ готовий до ще однієї подорожі вглиб себе — або принаймні вглиб саунд-дизайну. Меланхолія ллється рікою, а кожна пісня звучить так, ніби її писали в момент, коли на півночі знову захмарилося. Вокал — ніжний, майже шепіт, але з такою кількістю емоцій, що навіть ваша кімнатна рослина почне переосмислювати своє життя.
Особливо вражає різноманітність: від пісні про внутрішній світ — до пісні про…
...
-
God Is A Weapon
О, сингл "God Is A Weapon" від Falling In Reverse з участю самого Менсона? Можна сказати, що це музичний екстравагант, де кожен елемент викликає питання: «Навіщо?» або «Чому?».
Спершу, почнемо з назви – "God Is A Weapon" — так, це не просто пісня, це маніфест. Так, коли вам здається, що мир вже не вистачає грандіозних концепцій, ось вам один із тих рідкісних випадків, коли релігія та зброя стають однією метафорою. Просто уявіть: Бог і зброя — як нові "чорні" у світі важкої музики, якби самі апокаліпсис і хаос були стилістичним вибором.
Зрозуміло, що коли Мерилін Менсон додає свою участь, виникає відчуття, що ти тільки що проковтнув таблетку гіркого сарказму, і вже не можеш визначити, чи це справжня експресія або просто пародія на все, що відбувається у світі рок-музики. Мансона, безумовно, в
...


502


