Блог frodo
-
Excessive Guilt + 1'R
Увага: прослуховування цього альбому може викликати бажання зламати стіну, навіть якщо ви — айтішник у коворкінгу.
Thrown знову тут — і цього разу вони ще зліші, ще голосніші і ще коротші. "Excessive Guilt" — це ніби щоденник з депресивних твітів, який хтось накричав вам в обличчя під даунтемповий брейкдаун.
Саунд:
Що робить Thrown?
– Пісня стартує
– Усі кричать
– Гітара ріже, барабани б’ють
– Страждання
– Пауза
– Ще більш ст
...
-
Re-Evolution
Здається, Devilskin вирішили не просто еволюціонувати — вони зібралися революціонізувати еволюцію. І от, ми маємо в руках альбом "Re-Evolution" — грізний, голосний, серйозний… і такий передбачуваний, що ним можна будити студентів на лекціях з політології.
Jennie Skulander знову дарує нам свій характерний вокал — десь між «зараз розплачусь» і «зараз зірву дах». Вона співає про теми, які абсолютно "нові" для року: внутрішня боротьба, депресія, нічні тривоги... нарешті! А то ми вже скучили за щастям і метафорами про сонце.
Гітара — агресивна, соковита, хрустка, як хлібці з гречаної муки: корисно, але хіба хтось справді це їсть із задоволенням? Пісні мчать одна за одною, як поїзди в метро: всі схожі, але кожна з трохи іншим запахом металу.
Звук чіткий, продакшн бездоганни
...
-
A Frame of Mind
Якщо ви думали, що вже чули усе, що тільки можна було в жанрі атмосферного нордичного інді-фольку з нотками електроніки та тугою за втраченими ельфами — то ви, очевидно, ще не натрапляли на "A Frame of Mind" від Kalandra. Цей альбом — як ранкова прогулянка туманними фіордами, де замість компаса у вас — зламаний синтезатор і внутрішні переживання вокалістки.
З перших акордів стає зрозуміло: музиканти вирішили, що світ готовий до ще однієї подорожі вглиб себе — або принаймні вглиб саунд-дизайну. Меланхолія ллється рікою, а кожна пісня звучить так, ніби її писали в момент, коли на півночі знову захмарилося. Вокал — ніжний, майже шепіт, але з такою кількістю емоцій, що навіть ваша кімнатна рослина почне переосмислювати своє життя.
Особливо вражає різноманітність: від пісні про внутрішній світ — до пісні про…
...
-
God Is A Weapon
О, сингл "God Is A Weapon" від Falling In Reverse з участю самого Менсона? Можна сказати, що це музичний екстравагант, де кожен елемент викликає питання: «Навіщо?» або «Чому?».
Спершу, почнемо з назви – "God Is A Weapon" — так, це не просто пісня, це маніфест. Так, коли вам здається, що мир вже не вистачає грандіозних концепцій, ось вам один із тих рідкісних випадків, коли релігія та зброя стають однією метафорою. Просто уявіть: Бог і зброя — як нові "чорні" у світі важкої музики, якби самі апокаліпсис і хаос були стилістичним вибором.
Зрозуміло, що коли Мерилін Менсон додає свою участь, виникає відчуття, що ти тільки що проковтнув таблетку гіркого сарказму, і вже не можеш визначити, чи це справжня експресія або просто пародія на все, що відбувається у світі рок-музики. Мансона, безумовно, в
...
-
Transience
Альбом, який кричить: "Ми серйозні. Дуже серйозні. Ні, серйозно!"
О, Venues, ви знову тут. І знову з драмою. Якщо ви коли-небудь думали: "Хмм, чого б мені ще послухати після того, як Evanescence і Bring Me The Horizon влаштували словесну дуель на поезію Емоції?", то ось відповідь — "Transience".
Гурт, який вкладає більше емоцій у фрази "you don’t know what I’ve been through", ніж в написання текстів, знову дарує нам колекцію гімнів для душевної бурі з ароматом металкору, поп-металу і щіпки екзистенціального болю. Це альбом, в якому можна втопитися — або від сліз, або від продакшену, який звучить так, ніби кожен інструмент вирішив бути головним героєм.
Найкращі моменти:
Дует вокалістів Lela і Robin — це як Beauty & the Beast, тільки обидва в чорному і обидва кричать.
Кожен трек починається з надії, розвива
...
-
Crave
Якщо ви коли-небудь мріяли про музичний супровід до вашої підліткової драми, де кожен день — це емоційний вибух, а кожна розмова — це катарсис, то Kills Birds із їхнім EP "Crave" — саме те, що вам потрібно. Це п’ять треків, що звучать так, наче вони були написані під час грози в підвалі, де не було світла, але було багато натхнення.
Треклист
"Behind" — Початок, який нагадує вам про всі ті моменти, коли ви намагалися бути попереду, але завжди залишалися трохи позаду.
"Pyre" — Пісня, яка звучить так, наче ви спалюєте свої старі щоденники, але з музичним супроводом, що нагадує саундтрек до фільму про підліткову помсту.
"Madison" — Тут ми маємо справу з ностальгією по підлітковому життю, де кожен день — це драма, а кожен момент — це катарсис.
"Trace" — Пісня про любов, що починається
...
-
The Pretty Wild
Якщо ви коли-небудь мріяли про поєднання альтернативного року та металу, але без усієї тієї нудної глибини та інтелектуальності, які зазвичай супроводжують ці жанри, тоді The Pretty Wild — саме те, що вам потрібно.
Музика: мікс жанрів без компасу
Цей дует сестер Jyl та Jules з Лас-Вегаса вирішив, що жанрові обмеження — це для слабаків. Вони сміливо поєднують альтернативу та метал, створюючи звучання, яке можна описати як "Y'allternative" — термін, що, ймовірно, був вигаданий на швидку руку під час обіду. Їхній дебютний сингл "Xanax & Champagne" розповідає про пошук щастя через фармацевтичні засоби та алкоголь, що, безумовно, додає глибини їхньому творчому підходу.
Візуальний стиль: більше — це більше
У світі, де мінімалізм часто вважається ознакою витонченості, The Pretty Wild вирішили, що чим бі
...
-
Let All That We Imagine Be The Light + 1'R
Ширлі Менсон і компанія повернулися з восьмим студійним альбомом, який обіцяє бути «світлом у темряві». Але чи справді цей диск — це новий шлях до спасіння, чи просто черговий спроба продати нам надію в обгортці з неоновим сяйвом?
Звуковий ландшафт: між оптимізмом і нудьгою
Відомо, що Garbage вміють створювати атмосферу, де гітарні рифи переплітаються з електронними текстурами. Але на цьому альбомі все якось занадто «світло» — наче вони намагаються зробити з себе U2 для покоління TikTok. Використання аналогових синтезаторів і кінематографічних звуків надає композиціям певної глибини, але іноді здається, що вони намагаються замаскувати відсутність ідей за допомогою звукових ефектів.
Лірика: філософія для чайників
Ширлі Менсон намагається бути глибокою, але іноді її тексти нагадують банальні цитати з календ
...
-
IGNORE THIS
Вступ: «Вибачте, ми не просили вас слухати»
Шотландська четвірка Dead Pony вирішила, що «IGNORE THIS» — це не просто назва альбому, а й життєве кредо. Вони, очевидно, не хочуть, щоб їх слухали, але, на жаль, ми не можемо відвернутися.
Музика: «Мікс жанрів, який не можна описати»
Альбом починається з треку «IGNORE THIS», який звучить так, ніби Nirvana зустрілася з Le Tigre на вечірці, де обговорюють MK Ultra. Далі йде «MK Nothing», де гітарні рифи намагаються бути серйозними, але не можуть приховати свою іронічність. «AWOL» — це спроба поєднати nu-metal з поп-панком, але виходить щось середнє між обома. «COBRA» — це як EDM, але з гітарами, що намагаються бути важкими. «MANA» — це експеримент з дисторшеном
...
-
Sing Like A Siren
Усім нам відомо, що коли дві стихії зіштовхуються, трапляється щось грандіозне. Наприклад, вулканічне виверження. Або новий сингл "Sing Like A Siren" — коли голландський симфо-метал і українська поп-молитва вирішили, що їм по дорозі. І ця дорога веде прямо в океан драматизму та нескінченної вокальної вібрації.
З перших нот стає ясно: це не просто пісня, а ціла опера. Хтось десь страждає, очевидно — всі. У цьому дуеті Sharon den Adel наче викликає бурю, а Jerry Heil — дощ із нот високої чистоти. Їхні голоси зливаються, як два потужні потоки, що намагаються перекричати один одного в битві за право бути найефектнішою сиреною Атлантики.
Текст пісні — це епос про жіночу силу, голос і боротьбу. Або, якщо читати між рядків — крик душі, яка не може знайти компроміс між "співаю як сирена" і "кричу в порожнечу". Сюж
...


487


