Всі автори

Блог frodo

Kaltfront°! 0'R

11 жовтня 2025 17:43 0 372

О, Eisbrecher, знову мороз по шкірі — і не від холоду, а від того, що «Kaltfront°!» змушує замислитись: а чи не забагато вже морозу в цій музиці? З чого складається цей крижаний коктейль Музично "Kaltfront°!" виглядає як щось середнє між бетонною стіною металу, смертоносним EBM, і величезним синтетичним овочем, що не сходить з плити — всі ці потужні ритми, важкі гітари, шум електроніки, й емоційні гімни. Тексти — як морозний вітер: кусає, але гріє. Пісні про занепад, про нову нормальність, про віру, що намагається не зламатися. Колаборації — щоб підсолодити морозну кашу: Schattenmann тут, Joachim Witt там — і всі поспішають додати щось своє, щоб не замерзнути в одній тональності. Переваги — коли мороз працює на майстерність Звук — потуж ...

Мітки: kaltfront°!, eisbrecher
Amen 0'R

5 жовтня 2025 13:58 0 543

Щоразу, коли слухаю "Amen", у мене виникає думка: чи це ще альбом, чи саундтрек до екстремального ритуалу з культом ударних, хору і тотального безладу? Igorrr тут спокійно ставить усе на своїй тарілці: метал, бароко, хорові вокали, електроніка — і все це з вірою, ніби він вирішив стати дияволом техно-класичної сцени. Експериментальний дух не вмер. Якщо ви чекали, що після "Spirituality and Distortion" буде щось м’яке — забудьте. Тут є все: хор у церкві, тибетський ріжок, металеві рифи, які ніби вириваються попри вокал, клавіші і шум. Атмосфера важкості і солідності досягнута. Це не просто «хаос заради хаосу» — це хаос з ціллю. Деякі треки справді змушують відчути, ніби ходиш по темному храму, де кожен звук має вагу. Контрасти — окраса альбому. Коли після просто жорсткої агр ...

Мітки: amen, igorrr
Alienation 0'R

27 вересня 2025 19:53 0 360

Three Days Grace – "Alienation": або як остаточно відчужитися від слухача Коли гурт із назвою "Три дні благодаті" випускає альбом "Alienation", ти вже знаєш, що на благодать тут можна не розраховувати. І не тільки три дні — тут вистачить на повноцінну емоційну дезінтеграцію на весь тиждень. Альбом починається з треку, який звучить так, ніби хтось запустив стару пісню гурту на касеті, а потім випадково кинув ту касету в мікрохвильовку. Вокал звучить, як наче вокаліст знову перечитав свій щоденник з 2007-го і вирішив, що світ мусить страждати разом з ним. Музика? Ну, вона точно є. Тематика альбому — класична: світ злий, люди фальшиві, я знову один, і, здається, Wi-Fi не працює. Все це під акомпанемент гітар, які вже давно здаються втомленими від життя, і драм-машини, яка звучить так, ніби її змусили це робити ...

Мітки: alienation, three days grace
Violent Nature 0'R

22 вересня 2025 12:06 0 358

Я почав слухати "Violent Nature", очікуючи знайоме поєднання металкору + отих сентиментальних приспівів, які змушують тебе або співати в душі, або просто закривати вуха. І ось що вийшло: Що в них класного: Голос Еріка без Браяна Так, Браян Беркхейзер пішов, і тепер Ерік — сам на сцені. І він виконує як кричалівку, так і “чисті” вокали. Майже як мультиінструменталіст, але для голосу. І тут є своя магія: коли він переходить від ніжного звучання до “я зараз порву підлогу своїм гроулом” — захоплює. Інтенсивність + емоційність У альбомі багато темної енергії, агресії, але одночасно — втрати, біль, внутрішня боротьба. Наприклад, “Rain” — не просто “приспів, який клеєш у випадку душевної бурі”, а щось, що дає подих перед наступним руйнуванням. Моменти “я ...

Мітки: violent nature, i prevail
Earthkeeper 0'R

15 вересня 2025 20:49 0 521

Увімкніть підсилювачі на "11" і приготуйтеся до музично-екологічної катастрофи — "Earthkeeper" приходить, аби врятувати світ, але найперше — потрясти гітарним дисторшном і навалити трохи емоцій. Pinkshift у своїй другій студійній роботі зробили все, аби слухач не забув: природа — не просто фон для Instagram, а справжній персонаж з рифами та скрімінгами. Що тут є Тема: від природи, горя, екологічної тривоги — до надії, сили в собі і заклику «давай щось міняти». Саунд: Pinkshift кидає виклик жанровим ярликам — поп-панк, грандж, ню-метал, скрім, мелодика — все це змішується. Іноді суміш пахне як «я б хотіла бути важкою, але ж хочу бути зрозумілою». Пісні, що «стріляють»: «Evil Eye» — коли уряди і несправедливість &mdas ...

Мітки: earthkeeper, pinkshift
Ego Death at a Bachelorette Party 0'R

11 вересня 2025 22:23 1 523

Пройшло вже достатньо часу, й ось вона — довгоочікувана его-смерть на дев’ятій пляшці шампанського. Альбом, що спершу з’явився як 17 окремих доріжок — наче Магнус-Карлсен розкидав фігури по шахівниці, а потім знову повернув до порядку, — щоби дати фанатам мільйон варіантів, як скласти пазл емоцій. Ідеально? Пфф, ні. Але це саме те, що робить цей реліз таким чудово непередбачуваним. І що в ньому таке? Здається, Williams вирішила сказати: "Забудьте ваші правила — спробуйте моє его. Ось вам коктейль з trip-hop-попу, синті-попу, інді-року і легкого ф’юджу з ностальгією ’90-х". І це не просто музика — це якщо б Radiohead зустрів Bloodhound Gang на вечірці зі старшою сестрою, що прочитала психологію перед сном. Навіть початок — "Ice in My OJ" ...

Мітки: ego death at a bachelorette party, hayley williams
End of You 0'R

6 вересня 2025 22:40 1 595

"End of You" — або як виглядає апокаліпсис, якщо його зрежисували готичні принцеси Звісно! Poppy, Amy Lee (Evanescence), Courtney LaPlante (Spiritbox) — тріо, яке виглядає як результат магічного ритуалу, проведеного під час затемнення для виклику ідеального емоційного буревію. Ну що, нарешті дочекались. Три богині альтернативної сцени вирішили об'єднати сили, щоб створити щось настільки потужне, що слухачі або злітають у повітря, або впадають у екзистенційну кризу. Спойлер: іноді — одночасно. Poppy, яка ще вчора була андроїдом із YouTube, сьогодні перетворилася на пророчицю постапокаліпсису. Її вокал звучить так, ніби Alexa вирішила повстати проти системи. Amy Lee — королева сліз кожного підлітка з 2003-го, яка досі не втратила здатність змушувати нас переосмислювати свої життєві рішення на 3-й секунді приспіву. ...

Мітки: end of you, poppy, amy lee, courtney laplante
Duality 0'R

1 вересня 2025 17:05 0 502

Вітаю вас на черговому епічному саундсафарі Lindsey Stirling, де класика зустрічає EDM, і ваша душа бореться з бажанням зайти на танцпол. Трек відкриває альбом як тренувальний кліп з фехтування на скрипках та грандіозним падінням («дропом») — і ви вже відчуваєте, що цей «злий двійник» не просто персонаж, а цілий саундтрек до вашої внутрішньої паніки. Вона ж тут, щоб нагадати: навіть скрипки іноді стають електронними монстрами. Переходимо ближче до поп-території: "Inner Gold" – це як модне дефіле, де скрипка вже записує подкаст замість концерту. А "Survive" – це душевний гімн після зради, але замість поплакати — Lindsey вирішує станцювати, мов дев’яності, інспірована “I Will Survive” Глорії Гейнор. Назва треку "Kintsugi" — це не просто мис ...

Мітки: duality, lindsey stirling
Inertia 0'R

27 серпня 2025 19:51 1 459

Серйозно, "Inertia"? Назва веде у спокійні води, але насправді це електрометалева буря. Але виявляється, пів альбому — це зі старих EP. Усього лише вісім "нових" треків. У списку фічерингу — Bullet For My Valentine, AWOLNATION, Hybrid Minds, Wargasm, Scarlxrd і Joey Valence & Brae. Це не просто спроба бути модними — це серйозна ставка на жанрову метафору: "Чим більше хаосу, тим краще!" Роб Свір вирішив: "А давайте ще й пройдисвітськи покричимо?" І страшенно влучно: "Save the Cat" — химерний гібрид screamo і drum&bass. Таке відчуття, що з динаміків вирвалося щось середнє між металом і турбодрилью. Мікс і мастеринг у цьому альбомі — це окрема похвала. Інструменти не воюють між собою, кожен займає свою нішу: гітара, синти, ударні — все чути чітко, без хаосу. "Inertia" ...

Мітки: inertia, pendulum
Private music 0'R

21 серпня 2025 18:33 1 431

Відверто кажучи, Deftones оголосили в мережі — "привіт, ми переродилися". Потім показали обкладинку: біла змія на зеленому фоні, така ж невловима, як настрій після ранкового еспресо. Почнемо з треку “my mind is a mountain”: вони вирішили, що “створити хіт” — означає втиснути важкі гітарні рифи у сонний шугейз. "Ось він, твій емоційний вибух через меланхолію!" — наче хтось зробив бутерброд з агресії та кайфу. А далі — “milk of the madonna”, друга подача, яка звучить, як якби Богородиця дала тобі енергетик. "Locked club" вміє одночасно хизуватися і залишатися витончено м’яким, "ecdysis" — це коли синтезатори намагаються бути Depeche Mode у світі, що занадто агресивний. “I Think About You All The Time” — це баладний монстр, який гладить тебе п ...

Мітки: private music, deftones