Новини

Людям про людей 

  • Микола Гірянський із Дорогинки на позивний «Паска» навічно зали­шиться в історії рідного села, Ічнянщини та України. У серпні йому мало би бути 41 рік, але назавжди залиши­лося 40. Життя чоловіка обірвалось 13 червня під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута. Його не дочекалися мати, брат із сестрою, дружина та восьмирічна донька. Миколина
  • Про своє захоплення рибалккою, яке родом аж із дитинства, розповів Вадим Анатолійович Махинько з Деснянського. - Я кілька років усе ніяк не міг упій­мати білизну. Хитра вона дуже. Навіть кілька разів і чіплялася за гачок, але все ж умудрялася тікати. Позаторік уже навіть руками трогав. Але втекла. Тож і додала мені азарту: була мрія її упіймати. І це мені нарешті вдалося. Цьогоріч уже кілька рибин впіймав: була і півтора
  • У країнах Європи понад 5 млн українців зареєстровані в статусі тимчасового захисту або в аналогічних національних системах захисту. Такі дані озвучили в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців. Загалом можна припустити, що кількість тих, хто залишив Україну через війну, постійно коливається: хтось повертається, хтось, навпаки - виїжджає.
  • У Деснянському водиться тільки один- єдиний на все село коник. Звуть його Ма­лиш. Він - не тільки перший помічник у господарстві та на городі. Щоранку ним господар їздить по селу збирати молоко. А як треба, то Малиш і послуги таксі надає, а коли приїздять у село туристи, то і катає гостей мальовничими місцями. Тримає коника вже п'ятнадцять років подружжя
  • 11 червня Ольга Петрівна Піддубна із Шабалинова святкувала своє сторіччя. Що і казати - поважний ювілей. Не кожній людині Бог відмірює життя, довжиною у століття, а ось Ольгу Петрівну щедро нагородив довгими роками. Ось тільки були вони не медом посолоджені, а все більше з гіркотою полину. Часи такі були, коли мало хто жив добре
  • Якщо хочеш в житті чогось досягнути, то мусиш роз­раховувати тільки на себе. Ніколи не знецінюй себе, свій труд. Не став гроші вище людяності. І однієї віри недостатньо, щоб досягти мети». Так говорить Марія Якимичева, що вже 6 років живе в Фінляндії. Зараз жінка готує вишукані страви в одному з кафе відомої фінської компанії.
  • У червні на українськиї обійстях масово зацвітають троянди - від мініатюрних до в’юнких, що сягають будівель, та ще й різного кольору - від темної бордових до вишуканих, ніби з краплинами роси. І тільки байдужі не помічають такої неперевершеної краси.
  • За зустріччю з цією жінкою ми не згледілися, як пройшло кілька годин. Розмова почалася сама по собі, перебираючи кожну віху життя і зачіпаю­чи стільки тем, що в один матеріал і не вкласти. І в кожній такій темі наша співрозмовниця - і самобутня яскрава жінка, одна на тисячі, і уособлення мільйонів жінок одночасно.
  • Я з тих, хто у пріоритет ставить те, що подобається, - розповідає мати трьох малень­ких дітей Світлана Шинкаренко з Прилук. - Для улюбленої справи знаходитиму час і можливості. Може, не так багато приділю уваги куховарству, приготую якийсь примітивний супчик, але своє хобі не залишу. Можу ввече­рі вкласти дітей спати, а сама піти, сісти під лампу і вишива­ти
  • 14 червня Володимиру Андрійовичу Карпенку з Калюжинець виповнилося 92 роки. Про те, що довелось пережити за більш ніж дев'ять де­сятків літ цьому сивочолому, інтелігентному чоловіку з ясним світлим розумом, можна написати не одну книгу. І її сторінки були б болючими і гіркими, та, попри все, оптимістично-світлими. Про те, як зморені тяжкою пра­цею, голі і босі
Сторінка: 1  ...  86 87 88 89 90  ...  900     попередня | наступна