
Добре володіє смартфоном. Не боїться, як то кажуть, щось наклацати, не те натиснути. А вдосконалила навички в чернігівському терцентрі на Левка Лук’яненка. Тобто в Чернігівському міському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чернігівської міської ради. Ходить у терцентр понад вісім років.

“Наша громада невелика, 6,5 тисячі населення. Дехто виїхав, то нині ще й менше жителів. У нас чотири старостати, 22 населені пункти. 25 листопада виповниться чотири роки, як я на цій посаді. До цього була директором школи”, - говорить голова Парафіївської територіальної громади Галина Леонідівна Петруша.

Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів 405 окремого стрілецького батальйону, 32 окремої механізованої бригади, молодший сержант, Наталія Сопельник 15 років працювала в успішній івент-компанії. Проте жінка не змогла займатися звичною справою, коли в країні почалося повномасштабне вторгнення і вирішила приєднатися до тих, хто

Донька і теща героїв. Мама і бабуся відмінниць і золотих медалісток. Мама директора школи. Українка, чиї рідні брат і сестра досі знаходяться в окупації. А ще вона дуже любить українську пісню. Та й прізвище до цього зобов’язує... Про жительку невеликого села Онищенків Линовицької селищної громади Прилуцького району Любов Музику можна розповісти

Цього року яблука вродили не так рясно, як минулого. Та такі ж смачнючі і величезні, одне сорту "Вагнер" важить в середньому 700 грамів. Вислала фото подрузі, яка нині проживає у Німеччині, а вона похвасталась друзям, так не повірили, мусила знімати відео всього дерева та класти яблуко на ваги. Дивуються, мовляв, у вас війна, як можуть рости яблука!

В останні, ще не морозяні дні у Олександри Боклаг з Нових Млинів, окрім щоденної звичної роботи, вистачало завдань у квітнику: треба було підготувати троянди до зимівлі. їх у жінки - без малого пів сотні кущів, і на кожен вона висипає по відру землі, щоб захистити рослину від холодів. Королева квітів - не єдина пристрасть Олександри Іванівни. Адже у її дбайливих

За життя 79-річна Софія Хилій, чернігівка, змінила кілька хорів. З особливим теплом згадує радіозаводський. Керівник Станіслав Шкаранда. — 20 дівчат і 15 хлопців співали в хорі, — згадує. — Я там була солісткою. У 1979-80 роках. Голос сопрано був у молодості. Сопрано — найвищий жіночий голос. А зараз я стою в альтах. Це низький голос. Допомагаю сопрано, коли треба.

Я народилася і виросла в Гужівці. В селі живуть мої родичі. Після дев’ятого класу вступила до Прилуцького педагогічного училища на спеціальність «вихователь дошкільного закладу», - розповідає очільниця Гужівського старостинського округу Тетяна Коломієць. - Після закінчення я працювала у дитсадку №1 в Ічні, там же раніше проходила практику. В Гужівці на той

І всі чоловіки. Два переселенці, які прибули з Донбасу в село 2014-20215 року, а один місцевий. Ще 10 років тому, коли переселенці прибули в село, тут мешкало 22 людини та декілька дачників. Село дуже мальовниче, оповите лісом та річкою Убідь, яка з усіх сил пробивається через сухостій, що один-у-один падає з берегів у воду. В центрі села ростуть не тільки

Зоодім у селі Рябці Чернігівського району — це прихисток для скривджених тварин, який не планувався, але вийшов у Марини Грицик і її мами Олени Орестівни. Про них ми писали не раз, адже ці люди з великим серцем постійно рятують від загибелі не лише котів і собак, а й коней і навіть диких тварин.