
Олена Решотка з Мени вдихає нове життя в старий джинс. Дизайнер шиє вдома кросбоді, тотебеги, сумочки, косметички та рюкзаки. Всі вироби індивідуальні, оригінальні й популярні серед замовників. Вартість виробів – така, як у магазинах. Купують дизайнерські речі люди з характером, які замість здебільшого китайського масмаркету обирають аксесуари з частинкою

Там, де димок з казана, сміх з берега й кожен другий розказує, як «ось така щука зірвалася», народжується справжнє рибальське свято з ароматом традицій. Нашим любителям тихого полювання пощастило, бо у них є привід відзначати його не один раз на рік. Наприклад, ось вже тридцять років поспіль українські рибалки відзначають його у другу неділю липня

Тільки пасічництво. Нічим іншим Олег Петрович не займається. «Це головний принцип стратегії, - каже чоловік. - Треба зосередитись на чомусь одному». У 2010 році він купив у селі хатину, щоб відпочити від робочих буднів, йому набридло жити «у курятнику», так він називає квартиру. Тоді про пасічництво не думав. Та одного разу він попросив у друга поставити у саду вулика, бо 13 яблунь, які

У часи війни, коли життя сповнене тривог і випробувань, особливу цінність набувають речі, які допомагають жінкам зберігати внутрішній баланс. Догляд за собою - це не тільки про красу, а й про турботу за своє ментальне здоров’я, можливість відчути себе більш впевненою, спокійною. Майстрині б’юті-сфери, як от Галина Бондаренко із Срібного, стають тими, хто не лише робить гарними руки чи погляди

У робочому кабінеті директорки Ніжинської музичної школи Ірини Разон чільне місце займає рояль. За нього Ірина Вікторівна сідає, коли треба зібратися з думками, заспокоїтися після напруженого робочого дня чи просто відпочити серцем і душею. Та найчастіше – коли працює над розробкою чергової стратегії чи якоїсь нової справи. Колеги вже знають: якщо з кабінету

Виявляється, вишиванку можна створити не лише за допомогою голки, а й спиць. Це довела юристка і освітянка за фахом, вчителька за професією і модельєр за покликанням Ірина Черненко. Ірина Олександрівна родом з Мамекиного, якийсь час працювала вчителькою історії і правознавства паралельно у Смяцькій та Лісконогівській школах. Свої корективи у її життя

Ще взимку на Фейсбук-сторінці Корінецького СБК я побачила виставку в’язаних іграшок — робіт жительки села Тетяни Бондаренко. І хоч фотографія сповна не може передати всю красу того творіння, все ж зрозуміло, що сімейство казкових героїв, створене її руками, оригінальне і заслуговує ще не на одну виставку. Ми живемо у період стресів, які часто не просто

«Всі, хто перебуває у пам'ятних гробницях, воскреснуть», - ці слова з «Євангелія від Івана» написані на пам'ятнику з чорного мармуру, під яким похований український воїн - також Іван. Навіки 38-річний Іван Терещенко дивиться з фотографії на надгробку немов живий. Живим він постійно стоїть і перед очима його мами Галини Іванівни. На могилу сина на кладовищі у Смоші жінка приходить часто

Журналісти зустрілися із директоркою Менського зоопарку Зінаїдою Максименко, щоби поговорити про щоденні її виклики та мрії, про норовливих та кумедних тварин і пташок, про їхні дивакуваті клички, про те, скільки вони їдять, як часто народжують і чи допомагають їх утримувати ті, хто колись за це брався.

Ще у вересні 2024 року жінка важила 113. Та за вісім місяців схудла майже наполовину — мінус 49 кілограмів. — Після народження доньок (їм зараз 13 і 14 років) тримала вагу на рівні 84 кг, працювала торговим представником, — каже Наталія. — Потім — війна, переїзд за кордон, рік у Німеччині. Здавалося, що в безпеці, але нерви і стрес постійно. Заїдала все.