Мобільна версія сайтуНовини 
Людям про людей
(1 квітня 2026 14:08) Ольга Гаврилець: школа як простір сили, мрії та майбутньогоОльга Леонідівна Гаврилець – вчитель математики та економіки, яка отримала освіту в Ніжинському педагогічному університеті. Професія вчителя завжди була для жінки особливою, адже ще з початкової школи вона мріяла також колись навчати дітей. Так і склалося.
Коментарів: 0
У нинішньому році Ніжинський театр імені Коцюбинського відзначає свій дев’яносто третій театральний сезон. Історія створення цього мистецького закладу досить незвична. Заснований театр був у жовтні 1933 року на базі аматорського театрального колективу Буриньського цукрового заводу, що на Сумщині.
За дверима монастиря – не втеча від світу, а пошук себе. Ієромонах Януарій називає монаха мрійником – тим, хто прагне бути якнайближче до Бога. Його шлях – від юнацьких пошуків і мистецтва до монашого життя, від Криму – до Чернігівщини, від сумнівів – до чіткого вибору.
(31 березня 2026 15:16) Марія Мамич: «Хочу, щоб мої діти самі обрали життя у селі»Свою Яблунівку Марія Мамич (Жук) дуже любить. Переживає за долю села і мріє, щоб її діти, Іван і Анастасія, залишились тут жити, коли виростуть. Але щоб самі це вибрали, не з примусу. Марія Вікторівна — активістка, волонтерка, дочка і мама волонтерів, депутатка Яблунівської сільської ради восьмого скликання.
(31 березня 2026 14:40) Педагогиня Людмила Божко з Гмирянки вже 33 роки запалює інтерес у дітей до розвиткуКажуть, що справжній педагог – це той, хто вміє розгледіти іскру таланту ще до того, як вона стане полум’ям. Для вихованців Гмирянського ліцею таким провідником у світ техніки та творчої фантазії стала Людмила Петрівна Божко – керівниця гуртків КЗ позашкільної освіти «Ічнянський будинок дитячої та юнацької творчості» Ічнянської міської ради.
«Несе Галя воду…», — наспівує Євдокія Архипенко. Коли який настрій — така і пісня. Добре згадає — пісня весела, а коли горює — тоді мелодія сумна. Частіше чути церковні наспіви, бо до 82-х років вона співала у церковному хорі аж 15 років з моменту відкриття церкви у 2000-му.
(31 березня 2026 13:54) Гордість Ічнянщини: будні рядового медика Дмитра НакоренкоУ дитинстві Дмитро Накоренко нічим особливим не відрізнявся від своїх однолітків. Звичайний школяр, який ганяв м’яча, займався спортом, особливо волейболом, намагався добре вчитись, допомагав батькам. Але чужий біль ніколи не залишав хлопчину байдужим.
(30 березня 2026 14:25) Їм від 60 до 80 років. І вони танцюють. Навіть під звуки обстрілів і сиренНа четвертому поверсі приміщення у Городні, яке колись належало районній раді, залишилась велика зала, де раніше збирались на сесії депутати. Нині тут щочетверга лунає музика. Навіть коли на вулиці виє сирена або чується ненависний гул шахедів.
(27 березня 2026 15:00) Віталій Тимошина з Прилук не раз був на волосок від загибелі, але дожив до 93-х роківВін міг загинути від голоду, від фашистського обстрілу і розриву міни, у пожежі, від нападу бандитів та укусу скорпіона, від спраги і спеки в пустелі чи ножового поранення. — Про мій життєвий шлях можна написати книгу, — говорить 93-річний Віталій Тимошина із Прилук. — Це диво, що я дожив до такого віку!
(27 березня 2026 14:30) Породисті кури Надії ЛевіноїУпродовж кількох останніх років Надія Левіна (зараз їй 23) зі Сваричівки Ічнянської громади чим тільки не займалася. — Виготовляла молочну продукцію: умію варити всі види сирів — тверді і м'які, робити масло — звичайне і топлене, також кисломолочний сир, йогурт, сметану. Влітку вирощую полуницю, різні трави на чай.
Новинні розділи
- Місто і регіон
- Людям про людей
- Місто говорить
- Опитування тижня
Експорт новин
