
Доводилось чути таку фразу, що квіти – це залишки раю на землі. І таки важко не погодитися з такою думкою, адже вони прикрашають наше життя своїми різноманітними барвами та ароматами. Ранок Галина Міхеєнко починається щодня на квітнику, де вона програмує себе на вдалий та позитивний день. Квіти посідають в її житті чільне місце і якби тяжко не було в догляді за ними, жінка не відмовляється від свого захоплення.

Ця жінка вміє все. І це без перебільшень. Знайомтесь, жителька с. Криски - Ірина Товстолес. Ірина робить фантастичні прикраси та іграшки, що продаються не лише в Україні. Вдягає жінок у сукні та мереживну білизну власного виробництва. А ще Ірина вправна водійка і досвідчена мандрівниця. Вона може організувати виїзний кейтерінг для туристів з доставкою у будь-яку точку Понорницької громади. Цікаво? Тоді про все по черзі.

Василий Соколенко из Чернигова едва ли не всю свою сознательную жизнь посвятил служению праву и закону. В советские времена он работал в прокуратуре Чернигова, в КГБ, в Управлении юстиции в Черниговской области, преподавал юридическую науку в высших учебных заведениях.

За останні двадцять років ветерани звикли, що в корюківській поліклініці, у Центрі сімейної медицини працює денний стаціонар із турботливою Валентиною Малюк, медиком середньої ланки. Заслужена журналістка Зоя Шматок з Корюківки розповіла про медичку

24-річний Владислав Шатіло, чернігівець, ветеран полку «Азов», через місяць після повноліття поїхав воювати на схід України. Про це не жалкував ні разу. — 28 липня 2014 року мені виповнилось вісімнадцять років. Йшла активна фаза війни, я переживав, що не встигну туди. Мої друзі теж збиралися на війну.

58-річний Олександр Шльонський орендує ставок біля села Чепелів Сновської ОТГ 21 з гаком гектари водяної гладі. Розводить і вирощує там рибу: коропа, товстолобика, карася, сома. Продає на базарі.

Подвір’я сім’ї Чепурних знаходиться в самому кінці вулиці села Загребелля. З однієї сторони сусідів нема. За парканом на невеличкій горі росте висока сосна і своїм поглядом з висоти ніби спостерігає за подвір’ям. Та хто б не проходив повз двір, теж зверне увагу на це обійстя, адже господарі молоді, енергійні і дуже креативні. Їхні умілі руки створили навколо оселі такий гарний квітник, що люди з захопленням роздивляються його.

Саме такий засіб для пересування має жителька с.Лозова Марія Ларіонівна Вереша. За життя, каже, побила два "ІЖі", МТ-10, мотоколяску ("жабка" - в народі) і вже 10 років їздить на "Славуті". Маючи такий вид транспорту, Марія Ларіонівна веде досить активний спосіб життя, утримує пасіку на 10 вуликів, а її подвір’я потопає у різнокольоровому цвітінні першоцвітів, особливо п’янить аромат гіацинтів.

Вона народилась у Масалаївці. Жила у Філонівці. Далі її життєвий шлях подолав багато доріг і завів її аж у Уренгой. Та перед тим ще були інші місця, де жила і працювала. Стверджує, що вчитись і міняти своє життя ніколи не пізно. І саме своїм прикладом це доводить, адже між її першою посадою і нинішньою все відбувалось, як у казці про Попелюшку. Зараз проживає в Росії і є її громадянкою. Та від кінчика пальця і до останньої волосини вважає себе українкою.

Чернігівська громадська організація «Інтеграція», яка об’єднує людей з інвалідністю, 2 червня організувала і провела традиційну обласну спартакіаду «Сильні духом», а 3-6 червня взяла участь у ХІІІ Відкритій республіканській спартакіаді «Поліські ігри»...