Новини

Людям про людей 

  • На Семенівщині залишилося зовсім небагато людей, які народилися у далеких вже 1920-х роках. На їхнє покоління випали голод і Друга світова війна, і післявоєнна відбудова, і декілька змін влади… Їм довелося пережити чи не найбільші випробування. 92-річна Валентина Марківна Мисько з Семенівки – одна з представниць цього покоління, їй є про що розповісти та згадати. Вона – живий свідок історії, від неї можна дізнатися чимало цікавого про найбільш складні періоди життя нашого народу.
  • 36-річний Геннадій Рейдало з Ічні почав потрошечку ходити. На милицях і з підтримкою, але ж ходити! До цього більше трьох років пересувався суто в колясці. У 2017 році працював у Криму. У селі Портове будували церкву. Накривали купол, і Геннадій з купола впав.
  • Полудень, на лавочці у тіні сидять двоє чоловіків: 60-річний Володимир та 65-річний Віктор Теремецькі. Брати, двоє із семи корінних жителів, які лишилися у відселеній Редьківці на Ріпкинщині. Село після чорнобильської аварії через велике радіоактивне забруднення Кабмін відніс до другої зони обов’язкового відселення.
  • (26 червня 2021 17:13) Той, хто пірнає з небес…
    Лише кілька кроків, ось останній і… позаду залишилося все. Потік повітря підхоплює тіло чоловіка, своїм могутнім струменем намагаючись керувати його рухами. Десь під ним миготять різнобарвні прямокутники полів, Чернігів – як на долоні, але зараз він цього не помічає. В голові – лише чіткий контроль кожного свого помаху. Адже небо не пробачає помилок і неуважності.
  • У сімейному альбомі Надії Сергієнко із Великої Загорівки зберігається фото, де її дідусь, Петро Макарович Демченко, із дружиною, Софією Яківною, тримають на руках сина Миколу. На перший погляд звичайне сімейне фото довоєнних років. Але для норвезького пошуковця-аматора Томмі Таншдтада цей знімок – унікальний. Чому ж він зацікавився ним і що поєднує наш край із далекою скандинавською країною?
  • (26 червня 2021 16:14) Сад їхньої любові
    Якщо хочеш, щоб у житті все налагодилось, радувало очі, то розпочни позитивні зміни із себе: наведи лад у своєму домі, на своїй вулиці, у своєму селі. Мабуть, із таким девізом ідуть по життю Володимир Едуардович і Тетяна Миколаївна Магнуси із Сиволожа, яких ми нещодавно відвідали. Майже три десятки років чоловік був у селі головою колгоспу, а його супутниця і надійний тил – медсестрою ФАПу.
  • Якось до рук потрапило кілька пожовклих від давності аркушів із учнівського зошита в косу лінійку, списаних простим олівцем, але каліграфічним почерком. Починався текст із заголовку «Прохання про реабілітацію, зняття судимості з правом відновлення на роботі вчителем»… Так починалася історія однієї з сотень учительских доль, зламаних сталінським тоталітарним режимом.
  • Їй 67 років, вона на пенсії, але ще працює. Має двох дітей. І вважає, що в неї було дві мами. Весільну сукню вдягала також два рази. І так повернула доля, що в обох випадках своє кохання зустрічала під час поїздок. Дев’ятий і десятий клас закінчувала, вже маючи сина і доньку. Має золоті руки і швейну машину не складала жодного разу з тих пір, як її купили, гарно вишиває, та 6 платтів і майже 20 блузок вишила вже в пенсійному віці. А ще минулого літа у свій поважний вік вона вперше в житті спробувала дещо нове для себе
  • Перший урожай огірків сосничанин Юрій Боковенко зібрав 23 лютого. А до теплиці висадив насіння у грудні. За сезон чоловік збирає близько 3 тонн огірків. Плодоносять довгастики у теплиці аж до вересня, щоправда, чоловіку доводиться півроку жити у тій теплиці.
  • Ще з самого раннього дитинства вона мала наполегливий характер. Була впертою, та саме ця риса і стала доброю запорукою всьому задуманому. Якщо в голові народились думки, то незабаром вони мали всі шанси до реалізації. Вона народилась в сім’ї, де батьки виховували вісім дітей. В дитинстві товаришувала з хлопцями більше, ніж з дівчатами. Була сміливою і видиралась на високе дерево без страху.
Сторінка: 1  ...  184 185 186 187 188  ...  917     попередня | наступна