Річка Мена зупинила течію і місцями пересохла

Річка Мена зупинила течію, місцями заросла очеретом і пересохла. Начальник відділу земельних відносин Менської міської ради Павло Терентьєв каже, такого, щоб русло пересихало - не пам’ятає. Водойма бере свій початок у Сновському районі, протікає через Корюківський, Менський і впадає в Десну. Раніше її середня глибина була 1,5-2 метри. Кандидат біологічних наук Юрій Карпенко каже, причин тому, що малі річки Чернігівщини міліють та пересихають декілька. Як цьому зарадити розкаже Альона Макаренко.



«Була річка, стало болото.»

Так начальник відділу земельних відносин Менської міської ради Павло Терентьєв характеризує нинішній стан річки Мена. Чоловік каже, за все життя не пам’ятає, аби водойма так міліла.

«У самі погані роки, я вам скажу, що вода нижче ось цього рівня не опускалась.»

Там річка Мена бере свій початок. Нині верхів’я русла пересохло повністю.

Микола Корнієнко, житель м. Мена: «Була вона гарна, нормальна. Ми дітьми купатись ходили туди, було десь з головою і вище, до 3-5 метрів була. Раніше не було, це перший рік.»

Сьогодні замість течії з середньою глибиною в 1,5-2 метри, вода озерцями стоїть у Сновському, Корюківському та Менському районах.

Павло Терентьєв, начальник відділу земельних відносин Менської міськради: «На даний момент води, можна сказати, немає, річка не тече, нема течії зовсім.»

У такому стані, як Мена, нині перебувають більшість малих річок Чернігівщини, говорить кандидат біологічних наук Юрій Карпенко.

«Такі маленькі річки як Золотинка, такі як Смолянка, Здвіжа, Мена, Криска – вони втрачають ту кількість води, яка необхідна для того, щоб вони повноцінно функціонували, як річки.»

Причин тому, що ці водойми міліють і пересихають, науковець називає декілька.

«Рівень ґрунтових вод, рівень живлення цих річок значно зменшився. Можна говорити про кліматичні зміни. Так, дійсно, клімат змінюється, стає сухіше, стає спекотніше, це один фактор. Другий фактор, це фактор, який тривалий час формувався, на жаль, на це не звертали уваги, це фактор знищення заплави і фактор впливу на гідрологічні прилеглі території. Тобто осушування боліт, меліоративні роботи, це замулення джерел, криниць, це відсутність охорони витоків річок.»

Якщо не почати діяти, каже Юрій Карпенко, малі річки можна втратити. Потім - Десну й Дніпро, які від них живляться.

«Кожна річка повинна мати паспорт з описами її стану, витоків, основного русла. Очистити джерела, відкрити криниці, ті, що живили річку в минулому. Третє – засмічення річок. Тобто захаращеність дерев, захаращеність побутовим сміттям. Четверте – це створення обласної програми збереження малих річок.»

Начальниця відділу взаємодії зі ЗМІ Деснянського басейнового управління водних ресурсів Катерина Череватенко каже, такі програми є – чекають фінансування. Тим часом радить рятувати природу кожному власними силами.

«Те глобальне потепління, що відбувається в світі і впливає на нашу водну обстановку, все ж таки впливає кожен громадянин і кожна життєва екологічна позиція активної людини. Тому що це і фосфати, через які відбувається цвітіння водних об’єктів, це і поліетилен, пластик. Це все наша з вами позиція, яку ми можемо змінювати, щоб зупинити той кліматичний бар’єр, який стає на шляху до поповнення наших водних об’єктів.»

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: