Фестиваль екстремальних видів спорту Chernihiv extreme city зібрав за Пішохідним мостом любителів адреналіну

Понеділок, 1 липня 2013 19:10 | Переглядів: 7427

За культурно-спортивним Черніговом останнім часом спостерігати приємно. Ні, офіційна влада все так же продовжує плодити шароварні виступи другої свіжості до державних свят, а інфраструктура міста залишається все такою ж непристосованою для активних видів дозвілля. Але зусилля ентузіастів, які своїми силами намагаються зробити життя у нашому любому місті цікавішим та веселішим, не пропадають марно, збираючи під свої знамена сотні однодумців.

Зовсім недавно, всього місяць тому, у Чернігові пройшов велодень, що зібрав понад вісімсот учасників, які проїхалися на байках вулицями міста, пропагуючи екологічний спосіб пересування. І от — ще одна чудова масова спортивна подія. 30 червня Чернігівська міська молодіжна організація "Клуб екстремального відпочинку "Семаргл" за підтримки рятувальної служби “SOS” та міської влади другий рік підряд провели на пляжі за Пішохідним мостом фестиваль екстремальних видів спорту Chernihiv extreme city.

У кращих спортивних традиціях, цього разу все було більше, драйвовіше, краще. Колективів учасників, які на декількох майданчиках розважали глядачів, демонструючи свою майстерність у вправах, танцях, виступах, цього року зібралося значно більше, ніж минулого, і оглянути все очима однієї людини було просто неможливо. Але я все-таки спробував зробити це.

Починатися все мало о 14.00 проїздом колони мотоциклістів і стрибком з мосту голови “Семарглу” Олександра Михайлова, у якого ще і на додачу 30 червня був день народження. Але, як це часто буває, сувора українська дійсність внесла свої корективи. Урочисте відкриття затримувалося вже майже на годину, буцімто через те, що ДАІшники не пускали мотоциклістів. Вимушену паузу я присвятив обходу території і фотографуванню місця події та околиць.

Музику, що лунала на території пляжу біля бази “Хімік”, де повинні були розгортатися основні події, було чутно ще на іншому березі Десни. Із самого мосту вже з обіду стрибали охочі до адреналіну молоді люди. Просто в мене на очах хлопчина заліз на перила і, ставши спиною до провалля під ним, зробив кульбіта просто вниз, зникнувши з очей захоплених глядачів під конструкціями мосту.

Над мостом — банер “Чернігів екстрім сіті”. Через міст на протилежний берег річки валить народ. Не знаю, чи всі вони йдуть на фестиваль, але що велика частина туди — судячи з розмов, точно.

За мостом, просто біля спуску з нього, розмістилося штук 7 автівок із чернігівського клубу “4х4”. Цікаво, що вони будуть показувати тут, на п'ятачку, де і місця-то особливо немає. Одна машина прив'язана тросом до кріплення аж нагорі мосту. Схоже, її затягуватимуть туди лебідкою.

Біля сходів вниз — історичні реконструктори. Хлопець в обладунках і з зачіскою хвостом методично кидає списи в закріплену в десятку метрів мішень. Я проходив це місце декілька разів — і нічого не мінялося. Все так же — три кидки списів, забрати їх, кинути знову. Робот він, чи що?

Із інших розваг — лучно-арбалетний тир, де можна повправлятися у влучності. Там якраз молода панянка намагається натягнути лука. В неї не виходить, вона пробує і так, і сяк, але туга тятива не піддається. “Давай ти натягуй, а я стрілятиму”, - звертається вона до свого супутника.

На пляжі — декілька позначених стрічками майданчиків. Збоку люди ходять по стропам, весело падаючи з них вниз, але знову пробуючи пройтися хоча б кілька кроків. Поряд — майданчик для бою на тренувальних “мечах” та “ножах” - замотаних тканиною м'яких палицях, щоб не травмуватися. На березі закріплюють дерев'яний трамплін для стрибків у воду з велосипеда. А по центру — кульмінація спортивної частини фестивалю, яка минулого року привабила найбільшу увагу глядачів — калюжа з багнюкою. Тут будуть відбуватися жіночі бої.

Навколо території і безпосередньо на ній помічено досить багато міліціонерів. Що ж, це добре, більше буде порядку. Втім, люди в основному мирні та веселі, п'яних немає. І взагалі, забігаючи наперед, скажу, що за ті кілька годин, які я був на фестивалі, зустрів буквально декількох чоловіків з пивом. Всі інші розважали себе, спостерігаючи за виступами учасників або тішились викидами адреналіну на різних майданчиках, де можна було самому прийняти участь у якомусь виді змагання. Все ж таки — фестиваль здорового способу життя. Ще зустрів кількох хлопців у футболках “Твереза та зла молодь” . З чого б їм злитися, якщо в тверезі житті все добре? А як характер агресивний, так тут тверезість не допоможе.

Нарешті, із затримкою хвилин у сорок, фест таки стартує. Саша Михайлов під ревіння мотоциклів стрибає з моста з прапором України, а на пляжі програма подій відкривається виступом танцювального колективу Trible-born. Симпатичні дівчата Аня і Настя показують варіації східних танців просто на піску.

А далі на глядача вихлюпнулася просто неймовірна купа подій. Катання на водних лижах, пейнтобол, презентація клубу джиперів та яхт-клубу, показові виступи колективу капуейри, виступ мотоциклістів, страйкбол, стрибки і трюки тресерів, даунхіл-байк, кінопоказ.
Ті, хто прийшов не тільки на інших подивитися, а і себе показати, могли постріляти з луків, прийняти участь у забігу з дружинами стрибки з мосту, ну і бої у грязюці для жінок. Описувати словами все це — діло марне, та і встигнути за тим, що одночасно відбувається на декількох майданчиках — річ нереальна.. Тому я підготував декілька мікроінтерв'ю із учасниками фестивалю, а все інше прошу переглянути у фотографіях.

Олександр Михайлов, організатор фестивалю, голова клубу “Семаргл”
- Я можу виділити одну важливу відмінність від минулого року. Тоді була сонячна пляжна погода, і серед глядачів було багато тих, хто просто відпочивав на річці. Сьогодні ж я бачу, що більшість людей — це ті, що прийшли саме на фестиваль. Це не може не радувати. Зараз вже більше п'яти сотень чоловік у нас є тут. А на жіночі бої в багнюці підтягнеться ще більше, думаю.
Приїхало багато гостей, танцювальних груп, музикантів, і я бачу, що всім дуже подобається. У мене сьогодні день народження, але це останнє, про що я сьогодні думаю. Стільки турбот і клопотів, мені навіть ніколи відповідати на дзвінки із поздоровленнями.

Андрій Дерба (на фото ліворуч) з одноклубниками позашляхового клубу “4х4”
- Сьогодні ми тут будемо робити маленьку презентацію, покажемо, що ми можемо. Підіймемо машини на домкратах, затягнемо лебідкою трохи на моста. Особливо ж тут показувати нічого. Було б якесь болото, показали б, як машина по ньому їде. А так, на жаль, більше і похвалитися нічим.

Віктор, чернігівьска страйкбольна команда ALC:
- Страйкбол — це військово -тактична гра, а ми, одна із чернігівських стракбольних команд. Реконструюємо один із підрозділів бундесверу — німецьких збройних сил. Тобто, к нас, крім самої гри, присутні елементи моделювання і реконструкції військового спорядження та відповідності його історичним реаліям. У нас учасники повністю представлені у екіпіровці 260-ї інженерно-десантної роти.

Олег, екстремал, любитель слек-лайну
- Тренувався ходити по стропі я протягом року, тренуючись від часу до часу разів по два на тиждень. А взагалі, цій речі можна навчитися всього лиш за чотири години. Тренування складається із п'яти вправ. Перша- на землі, інші вже безпосередньо на стропі. Це зовсім неважко.

Оксана, школа східних танців “Муніра”
- Танці, звісно, не зовсім належать до екстремальних видів спорту. Але ми — фанати своєї справи, і ловимо кожну можливість для того, щоб показати свою майстерність. Я від танців отримую незрівнянне задоволення, дуже багато працюю у залі. Хочеться показати цю радість людям, а цей фестиваль — прекрасна для цього нагода. Танці — неосновна моя професія, я працюю бухгалтером. Але їм я присвячую весь свій вільний час.

Олена, вирішила перший раз в житті стрибнути з мосту
- Дуже хвилююся, тому не знаю, що сказати. Думалка відключилася. Боюся дуже сильно. Але стрибнути все-одно треба, щоб побороти свій страх.

Артем, стрибає у воду на велосипеді з трампліна
- Видом спорту ці стрибки навряд чи можна назвати. Скоріш, просто розвага. Адже навколо літо, радість, веселощі. Мені здається, такі стрибки є досить видовищними. Звісно, щоб техніка не проіржавіла, велосипед треба одразу після цього розбирати і змащувати. Але, думаю, воно того варте — задоволення є задоволення, і чимось треба жертвувати.

Аліна, учасниця жіночих боїв у багнюці
- Відчуття — супер! Дуже класно! Вимазалася в грязюці, викупалася, вимилася. Вода тепла.

Увечері ж, з настанням темряви, програма продовжилася фаєр-шоу на 40 хвилин від чернігівських колективів і рок-концертом місцевих команд на території бази “Хімік”. Ваш покірний слуга, втомлений за день, на ці події вже не залишався. Думаю, враховуючи високий рівень проведення фестивалю, і ця його частина вдалася і порадувала.
Наостанок хочу сказати — хлопці роблять прекрасне діло, і кількість глядачів, яка відвідала фестиваль, тому пряме підтвердження. Сподіваємося, він стане традиційним і щоліта буде збирати активних людей на березі Десни.

Богдан Гуляй