
У травні Коропщину сколихнула недобра звістка. На фронті нова втрата - загинув азовець Владислав Володимирович Донець із Шабалинова. Чекали на батьківщині, що невдовзі мають привезти воїна на поховання, але так і не знайшов він вічний спочинок на рідній землі. Його тіла так і не привезли.

Дамір Рифхатович Ганієв із Лукнова був одним із тих чоловіків, які у далекому 1986 році боролися з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. 45 днів, проведених у 30-кілометровій зоні, звісно ж, не минулися безслідно. Але тоді, 36 років тому, про своє здоров'я ліквідатори особливо і не замислювалися.

Валентин Льовочкін поспішав жити. Ніби відчував, що наживатися треба тут і зараз, бо його життя буде коротким. Одним пострілом обірвав його ворожий снайпер під час наступу на Попасну.

Василині Іванівні Доробляй із Борзни, повірте, є що розповісти. Тим паче, пам’яті чи ясності розуму їй не позичати: й сьогодні, у своє 100-річчя, вона добре пам’ятає кожну дрібничку. І нехай її очі з часом трохи втратили свою яскравість та чіткість, вуха вловлюють не кожен звук, а ноги не дають вільно пройтися, проте й зараз бабуся відчуває та бачить усе перед собою так ясно, як десятки років тому...

Почала шити ще узимку 2014 року на замовлення волонтерів із села Чорнотичі. Тоді пошила сотню пар теплих валянок. Тканину привозили волонтери. Нині знову взялась за цю кропітку роботу і знову на прохання волонтерів з нашої громади.

У цей складний час воєнного лихоліття, сповненого тривог, сліз, хвилювань, коли дорослим важко це все переносити, то ще складніше - дітям. Війна обмежила їхню свободу, навчання, спілкування з друзями, заняття улюбленими справами. Саме тому, аби трохи відволікти дітей від сумних думок, ось уже майже два місяці в Березні функціонує секція боксу.

Такої будівельної роботи, яку б не зуміли виконати мозолясті руки менянина Миколи Олексійовича Грибаня, просто не існує. Родом його татко був з Таллінна. Переїхавши на Коропщину, Олексій Грибань продемонстрував односельцям усе, до чого здатен: камін чи піч зробити - без проблем, дах перекрити або ж колодязь викопати - будь ласка, а ще хати зводив, льохи, сараї.

Вже другу зиму Віктор Кіндер зимуватиме в хаті на феськівській Сонячній вулиці, яка межує з річкою Мена. За свої 65 років це вже не перший дім у Віктора. Лише за останні сім років йому довелося двічі змінити помешкання. Все б було нічого, якби не війна, яка розгорілася на Донбасі вісім років тому.

28 жовтня 1912 року о 12.00 відкрилася чергова сесія Ніжинського повітового земського зібрання. На ній були присутні предводитель повітового дворянства Григорій Миколайович Глебов, 18 гласних, священик отець Лаврентій Ніженцев, Ніжинський міський голова Віктор Олександрович Семенов. На засіданні була заслухана доповіді № 107 ветеринарного земського лікаря

Є такі люди, які дивують, надихають і захоплюють. Наше знайомство з корюківчанкою Анастасією викликало саме такі емоції і ми захотіли познайомити своїх читачів з нею. Вона - особистість. Має наполегливий характер, декілька захоплень і свій власний рецепт червоного борщу.