
Як жити, коли молодість уже далеко позаду, ти сам у чотирьох стінах, а навколо вибухає війна? Як зберегти здоров'я, протидіяти страху, тривожності, відчаю? Говоримо про це з 68-річним Миколою Давиденком із Жуклі (Холминська громада на Корюківщині). Чому саме з ним? Бо в нього на ці запитання є відповіді.

Південь — Захід — Північ. Такий життєвий маршрут Україною судився священнику Владиславові Батюку (зараз йому 30 років). Через російську окупацію він із родиною мусив покинути рідний Херсонський край. На Тернопільщині пережив особисту трансформацію і перейшов з Української православної церкви (московського патріархату) в Православну церкву України.

Колишня мешканка Попасної, що на Луганщині, Тетяна Каліберда разом з сином та батьками до Ніжина переїхала кілька місяців тому. Ніжинкою стала, аби, нарешті, поставити остаточну крапку на довготривалих переїздах, проживанню на тимчасових зйомних квартирах, на житті у постійних страхах за свою родину з числа внутрішньо переміщених осіб, на невпевненості у завтрашньому дні, в якій перебувала майже всі чотири останній воєнні роки.

Поки у Сосницькій громаді не побудували притулок для тварин, є любителі четвероногих, які щодня їх підгодовують. Приміром, їдучи по вул. ім. Полторацького, а саме біля В’юниського кладовища, зустрічаємо зграю собак, які дружньо відпочивають обабіч дороги. Тут і будки для них, і тарілки. Сосничани годують собак і на дорозі у Ганнівку, у районі Титка.

У Прилуках працює справжня картинна галерея — мистецький салон відомого художника Павла Бережного. Його полотна випромінюють світло, наповнені життям, барвами та любов’ю до рідного краю. Павло Бережний — архітектор за фахом і художник за покликанням серця.

Оленці Скоблик лише 20 років. Вона — наша землячка, родом з Хрипівки. Ми розповідали читачам про цю дівчинку, коли вона у 2022 році, вже після деокупації, стала курсанткою першого курсу Одеської військової академії. Дівчина обрала навчання на факультеті забезпечення експлуатації автомобільної техніки за спеціальністю транспортна логістика.

Вчені стверджують: папороть не цвіте, відколи з'явилася на Землі (а це було майже 400 мільйонів років тому). Бо розмножується спорами вони на зворотному боці листя. Спори не потребують запилення і на квіти точно не схожі. Це - з ботанічної точки зору.

81-річний Петро Сидоренко з Новоселівки, що на Чернігівщині, танцює босоніж на снігу, вмивається крижаною водою, займається спортом та порається по господарству. Також чоловік мріє взяти до рук гармошку. Інструмент, на якому він грав раніше, згорів під час російських обстрілів села у 2022 році. Чоловік розповідає, що любить вмиватися холодною водою у себе на подвір’ї.

Для Наталії Соснової та її чоловіка Олексія більше немає свята Нового року. Це день, коли вони занурені в спогади, що нестерпним болем ятрять душі. У перший день нового 2025 року на війні загинув їхній син — славний і мужній захисник Батьківщини Павло Соснов, якому було 23 роки.

Дмитро Коваленко — боєць, про якого на Менщині знають не лише тому, що він захищає країну від 2014 року, а здебільшого тому, що саме він стояв біля витоків створення 167-го батальйону територіальної оборони. Це було тоді, коли підрозділ складався всього з трьох людей.