• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Валерій Мальок - майстер живих, душевних виробів


Радио

Валерій Мальок - майстер живих, душевних виробів

 

Кажуть, найкраща робота - та, що виросла із захоплення. Саме тоді людина вкладає в неї свою душу і отримує від цього колосальне задоволення. Тоді, як говорять, і поспішаєш з радістю її виконувати, і буквально живеш нею. Так, наприклад, трапилося в долі Валерія Малька із Гнідинців. Працюючи столяром-меблевиком на одному зі столичних виробництв, чоловік зрозумів, що працювати з деревом йому подобається, ця справа йому до душі. У руках Валерія дерево сміливо оживає, перетворюючись у предмети побуту, прикраси, елементи інтер’єру. До речі, дуже цікаво, що, окрім Валерія, в родині з деревом раніше ніхто не працював. А прийшов він до цієї справи зовсім випадково.



Народився і виріс Валерій Григорович у Гнідинцях. Після одинадцятого класу пішов навчатися до Чернігівського медичного училища. Відслуживши строкову службу і отримавши диплом фельдшера, повернувся в рідне село. Деякий час працював в оргметодкабінеті Варвинської лікарні, проте постійного місця роботи не мав, тому і поїхав шукати щастя в столицю. Влаштувався на роботу на виробництво м'яких меблів, перекваліфікувався на столяра-меблевика. Відтоді й почалося його близьке спілкування з деревиною. Ця справа стала сенсом його життя. Опанувавши ази столярної справи,

Валерію захотілося робити щось неординарне, фантазувати та створювати цікаві речі. Так він розпочав виготовляти табуретки, столики, дощечки і інші вироби з дерева. З кожною новою роботою зростала його майстерність. Реалізовував їх на ринку.

Невдовзі з Донецька до нього переїхала й кохана дівчина Аня. Познайомилися вони у Гнідинцях, куди вона щоліта приїздила до своїх бабусі і дідуся. П'ять років тривав їх роман в листах і телефонних розмовах, а після отримання Анею диплома психолога у одному з донецьких вишів, Валерій нарешті одружився зі своєю обраницею. А цьогоріч вони вже відсвяткували 18-річчя свого сімейного життя.

Спочатку винаймали квартиру, а пізніше молоде подружжя придбало власне житло - старий будиночок в с. Бобрик Броварського району. Невдовзі Аня завагітніла і на світ з'явився синочок Олексій (нині йому вже 13 років). Навесні 2013 року подружжя Мальків переїхало на малу батьківщину Анни, в Донецьк. Почали робити ремонт в трикімнатній квартирі, яка залишилася в спадок від бабусі і дідуся жінки. Валерій влаштувався на роботу на меблеве виробництво, Аня ж знову була при надії... І раптом, як грім серед ясного неба - війна... Тому тільки-но народилася в кінці червня 2014 року донечка Ярослава, подружжя Мальків вимушене було переїхати на малу батьківщину Валерія, в Гнідинці. З речей взяли лише найнеобхідніше, адже розраховували невдовзі повернутися, і фактично на останньому потязі встигли виїхати з окупованої території. Думали, що ненадовго, а вже сім років вони живуть в Гнідинцях. За цей час у них народилася іще одна донечка - Лада.

Через кілька місяців, усвідомивши, що в Донецьк вони повернуться ще нескоро, Валерій Григорович почав налагоджувати життя своєї родини на новому місці. Його оптимізм, весела вдача, постійна підтримка коханої та малеча не давали впасти у відчай і скласти руки. Підходящої роботи для нього на той час не було, тоді чоловік вирішив повернутися до столярного станка і розпочати діяльність з виробництва дерев’яних виробів та виготовлення меблів. Він переобладнав у обійсті мами Галини Олександрівни та 93-річної бабусі Ольги Харитонівни Леоненко, де й оселилися з родиною, приміщення літньої кухні під майстерню, придбав необхідне обладнання -циркулярку з фуганком, комбінований станок з фрезою і рейсмусом, ручний інструмент - лобзики, торцовки, дрелі, фрезери, шурупокрути, шліфмашинки тощо, та взявся напрацьовувати майстерність і , як-то кажуть, клієнтську базу. Спочатку свої вироби Валерій Малько вивозив на базар у Варві, роздавав ві-зитівки. Люди побачили його роботи, оцінили, почали цікавитися і замовляти. Спрацювало й «сарафанне радіо»: один задоволений клієнт порекомендував іншому, і так робота почала рухаться. Також свої вироби майстер виставляє і на сторінці в Фейсбук.

Починав з невеликих виробів - підставки під квіти, ключниці, кухонні дошки, будиночки для птахів, полички, вішаки, рамки для картин, табуретки, взуттєві полички і ін., а нині виготовляє на замовлення лавки, ліжка, двоярусні дитячі ліжка, столи, садові меблі, кілька разів робив гойдалки тощо. Готові вироби покриває акриловим лаком. Хід роботи «підглядає» в ютубі, додаючи якісь свої творчі родзинки.

Майстер сам підбирає деревину на пилорамі, сушить матеріал, готує до роботи, шліфує, просочує спеціальним маслом.

У своїй роботі пан Валерій значну увагу приділяє якості власного виробництва. Вироби, які потрапляють до замовника, відзначаються надійністю й естетичністю. При роботі з клієнтами він використовує індивідуальний підхід, виконує нестандартні замовлення. Все це дало можливість розширити коло клієнтів не лише на Варвинщині, а й за її межами. Його виробами радо користуються люди в Чернігові, Києві, на Полтавщині, Сумщині.

А останнім часом Валерій Григорович відчув творче натхнення до виготовлення й декоративних речей - підставки для ручок, орга-найзери, абажури для світильників тощо.
Найбільше йому подобається виготовляти унікальний дерев'яний посуд - не декоративний, а справжній, для повсякденного вжитку, який прикрасить будь-яку сучасну кухню і за якістю не поступається. Дощечки, тарелі, тарілочки, полумиски тощо - все різних форм, розмірів і призначення. Кожен виріб неповторного кольору й індивідуальної структури, з підкресленим природнім малюнком деревини.

Словом, на вигляд це шедеврально!

Дерев'яний посуд просочений лляною олією, він не боїться вологи, в ньому можна подавати будь-які страви, викладати фрукти, солодощі, нарізку, хліб. Потім помити, витерти і буде як новий. Ці вироби індивідуальні, бо кожне дерево різне, навіть однієї породи деревина має свій візерунок зрізу. Це ручна робота, тож вона жива, душевна.

Іноді в роботі Валерію Григоровичу допомагає дружина. Вона також творча особистість - займається декупажем. Валерій робить дерев'яні заготовки, а Анна наносить оздобу. Отримують дуже гарні вироби - органічні малюнки на дереві. Разом подружжя Мальків нещодавно поексперементувало -"вживили" в дерево фотографію своєї родини.

Гнідинцівський майстер по дереву, котрого надихають успіхи у ремеслі і визнання людей, має дуже багато ідей. Але втілювати їх у життя наразі не квапиться. Адже зроблене треба десь виставляти, показувати, продавати людям. А нині, у час карантину, такі можливості обмежені. Тому більше працює під замовлення, коли точно знає, що річ придбають.

- Люди потребують не лише красивих, а й практичних речей в своєму домі, хотілося б працювати творчо, тому для цього й потрібні ярмарки, - говорить гнідинцівський столяр.

Красу, творену Валерієм Мальком, не раз можна було побачити на різноманітних заходах у Варві. Планував чоловік побувати зі своїми виробами в Прилуках на ярмарку, але карантин сплутав ті плани.

Попри зайнятість, подружжя Мальків завжди знаходить час і можливості на подорожі. Поки не було дітей, об'їздили майже усю Україну, із захватом і нестримною цікавістю вивчали кожен її куточок: побували в усіх обласних центрах, багато разів ходили в пішохідні походи Кримом, познайомилися ближче із Західною Україною — колискою традицій та особливого колориту. Нині намагаються долучати до мандрівок і своїх дітей. В цьому році разом з ними побували на екскурсіях в Батурині, Сокиринцях, минулого року - в Тростянці, Олішні.

У них в родині є традиція - на день народження один одному дарують подорожі. Так, приміром, цьогоріч Валерій дружині подарував поїздку у Львів, а вона йому - в Луцьк. Минулого року сплавлялися на байдарках по Південному Бугу, три роки тому ходили в пішохідний похід в гори Кавказу, піднімалися на висоту 3 тис. км, пірнали з аквалангами в Туреччині, подорожували Чехією... І на цьому вони не планують зупинятися. Адже ще так багато є цікавих місць, які варто відвідати і отримати кайф від краєвидів, колекціонувати емоції та враження, які запам’ятовуються на все життя.

Від життя потрібно брати все, що Бог посилає, щоб потім не шкодувати за втраченим часом і можливостями, вважає це гарне гнідинцівське подружжя. Треба хоч трішки відкрити для себе світ і займатися справою, яка приносить задоволення та користь.

Тож хай усі задуми родини стають реальністю, а дивовижні вироби з дерева Валерія Малька дарують оточуючим чудовий настрій.

Районна газета "Слово Варвинщини" №45 (11041) від 11 листопада 2021, Н. Паляниця

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: столяр, Мальок, Гнідинці

Добавить в:
 
 


Центр Комплект