A Frame of Mind

Якщо ви думали, що вже чули усе, що тільки можна було в жанрі атмосферного нордичного інді-фольку з нотками електроніки та тугою за втраченими ельфами — то ви, очевидно, ще не натрапляли на "A Frame of Mind" від Kalandra. Цей альбом — як ранкова прогулянка туманними фіордами, де замість компаса у вас — зламаний синтезатор і внутрішні переживання вокалістки.

З перших акордів стає зрозуміло: музиканти вирішили, що світ готовий до ще однієї подорожі вглиб себе — або принаймні вглиб саунд-дизайну. Меланхолія ллється рікою, а кожна пісня звучить так, ніби її писали в момент, коли на півночі знову захмарилося. Вокал — ніжний, майже шепіт, але з такою кількістю емоцій, що навіть ваша кімнатна рослина почне переосмислювати своє життя.

Особливо вражає різноманітність: від пісні про внутрішній світ — до пісні про… інший внутрішній світ. І все це під акомпанемент нескінченних реверберацій, глітч-ефектів і тихих струн, які, мабуть, записували на відстані 30 метрів від мікрофона — щоб відчути простір, розумієте?

Не можна не згадати про тексти. Вони загадкові, абстрактні, ймовірно, містять підказки до пошуку глибших сенсів. Або просто гарно звучать. У будь-якому разі — це той випадок, коли можна сміливо сказати: "Я нічого не зрозумів, але це було красиво".

"A Frame of Mind" — це не просто музичний альбом. Це психотерапевтична сесія під саундтрек до скандинавської драми, яку ще не зняли. І хоча іноді здається, що кожна пісня — це просто інша версія попередньої, слухати їх усе одно хочеться. Бо, чесно кажучи, хіба нам не всім час від часу потрібна трохи повільна, красива депресія з норвезьким присмаком?

Kalandra - I Am