1.
Тре мені було по справах до Львову. А там як карта ляже, проїхатися Карпатами головою хоч трохи перепочити.
Якраз в ніч проти виїзду Тернопіль бомбардували. Аби я, холеро, не розслаблявся.
Як я є село немите, то вперше в житті прямував потягом "Інтерсіті".
Виявилося, колгоспна електричка. Кондиціонер зламався, у вагоні + 26. Зрозуміло, ніякого обіцяного Wi-Fi. Навіть на рідке мило у WC не розродилися.
Добре, що з собою узяв вдосталь води, най офіціянти вдавляться на мої грошики.
Я людина чемна і чесна.
Тож щиро побажав усім хто сидів поруч й безперервно триндів по телефону (а дехто навіть відеозв'язком) вмерти легкою, а не наглою смертю.
Нагадаю, що "провідники" в Інтерсіті - юнаки та дівчата, тому вони називаються "стюарди" (і шо - "стюардеси"? У потязі?) .
Бо западло у 18 років йменуватися "провідником".
...