DJ Yosh: треба, щоб творчі люди зрозуміли, що гроші не є головним у житті, і перестали покидати місто

DJ Yosh: треба, щоб творчі люди зрозуміли, що гроші не є головним у житті, і перестали покидати місто

Здається, ще буквально кілька років тому половина молодих людей, що вставали перед необхідністю вибирати собі подальший життєвий шлях, мріяли бути діджеями. Фотографами ще. Але сьогодні мова не про них. Скажете, що там того діджейства — будь-який ноутбук купив, програм поставив необхідних, та і міксуй собі, талантом світ благословляючи. От і виходило, що кого не спитай про рід занять — діджей на діджеї сидить і діджеєм же і поганяє.
Зараз мода дещо змінилася, час і реальні таланти розставили все на місця, і того запалу, який був ще пару років тому, у молоді вже не спостерігається. Але заняття діджея не втратило своєї привабливості, Україна все ближче наближається до Заходу у плані музики, музична культура розвивається, з'являються нові імена, а відомі стають ще більш відомими.
Сьогодні я поговорю із професійним діджеєм, який займається музикою вже більше десятка років, і є учасником і співзасновником об'єднання творчих людей Чернігова THE WONDERGROUND.

Прошу любити і поважати: DJ Euphemism, a.k.a. DJ Yosh, в миру Андрій Єфіменко.

-   Андрію, діджей — нічна професія. Як у тебе з графіком, лягаєш пізно, спиш довго?
-    Я рано встаю. Зранку встигаю зробити багато справ, йогою займаюся. Діджей, взагалі, це далеко не завжди нічна професія. Мені особисто, наприклад, подобаються денні сети, на які люди приходять саме послухати музику, а не випити і потанцювати.

-    Як ти прийшов у музику? Що взагалі треба для того, щоб стати діджеєм?
-    Особисто я починав з комп'ютера і спеціалізованої програми. Році в 2000-му десь це було. Хтось може з покупки вінілу починати, як от мій колега DJ Shorty. А взагалі у мене всі друзі, з якими я спілкуюся — творчі люди. Хтось музикант, хтось танцює, хтось фотографує. Дивлячись на цих людей, і я собі став шукати вид творчості, яким би я хотів займатися. І, врешті-решт, вибрав для себе діджеїнг. Насправді, я і до цих пір шукаю себе. От, на бас-гітарі хочу навчитися грати.

-    А твій зовнішній вигляд: тату, пробиті вуха. Це данина образу?
-    Перед тим, як стати діджеєм, я дуже захоплювався рок-музикою, панком. В 17 років я набив собі свої татуювання і зробив дірки у вухах. От так, з дитинства, це і лишилося.

-    А які плюси і мінуси того, що ти діджей?
-    Плюси і мінуси — це ж відносні поняття. Особисто для себе я ніяких поганих сторін у своєму занятті не бачу. Одні плюси.

-    Така музика — комерційно вигідне заняття? Можна себе в Чернігові продати?
-    В Чернігові - не дуже. Діджеїв забагато стало, якість музики упала, і тому і ставлення до них відповідне. Хоча останні пару років ситуація почала змінюватися на краще, люди хочуть слухати якісну музику, запрошують на виступи.

-   І де ти виступаєш, куди, крім Чернігова, їздиш?
-    Іноді в Київ запрошують. А так в основному в Чернігові. У квітні у нас буде велике турне по містам України і близького зарубіжжя.

-    Ти говорив, ви з друзями організували ком'юніті для творчих людей. Розкажи детальніше, будь-ласка.
-    Наша група називається “The wonderground”. Це спільнота чернігівських музикантів та інших талановитих особистостей. Перекласти назву із англійської можна як “земля чудес”, ми цим хотіли підкреслити унікальність саме нашої чернігівської культури, показати, що в Чернігові є самобутня і цікава музика, фотографія, арт. Із діджеїв, крім мене, сюди входять DJ FTCT та DJ Shorty. У нас, в об'єднанні нашому, є дві задачі: на макрорівні — розвивати рівень культури, музичної зокрема, чернігівської молоді; а на мікрорівні наша задача в тому, щоб ми самі розвивалися. Об'єднуючись із творчими людьми, спілкуючись із ними, дивлячись, що поряд з тобою є хтось, схожий на тебе — ми розвиваємося самі, не стоїмо на місці. Будучи ізольованими, рости важко. Можна зірковою хворобою захворіти, можна на місці зупинитися.

-   Так де, кажеш, можна послухати вас?
-    З осені по весну ми організовували вечірки у пабі “Фальварек”. Зараз, влітку, ми провели декілька вдалих open-air за пішохідним мостом ліворуч (не плутати з фестивалями на базі  “Хімік”).

-    Яку музику граєте, для якої публіки?
-    Дуже різну. У нас так виходить, що люди ходять саме на діджеїв. Shorty у нас є хранителем хіп-хопу. DJ FTCT просуває пристрасть, сексуальну музику. Я граю музику більш благісну, спокійну. Відповідно, і публіка різна. Деяка частина реперів, деяка частина дівчат, які дуже люблять творчість Олексія FTCT, і якась частина публіки більш дорослої, яким треба щось спокійніше, які хочуть відпочити... А дехто просто приходить потусуватися, і висить на барі з друзями. Взагалі, ми стараємося, щоб у кожної вечірки була якась тема, власний характер. Тому на різні вечірки можуть приходити зовсім різні люди. Особливо якщо гостя привозимо, з Києва наприклад — у нього своя музика.

-    Розкачати зал — важка справа?
-  Ні. Для цього, звичайно, потрібно мати техніку, правильно складену підбірку. Ну і має бути харизма. Танцпол можна розкачати по-різному. В залежності від настрою можна зробити так, щоб люди стояли піднявши руки, і просто похитуючись з боку в бік. Або щоб з перших акордів почали стрибати. Все залежить від того, що ти хочеш зробити своїм сетом.

-    Діджеїнг — це єдине твоє заняття? Чи ще десь чимось підробляєш?
-    На сьогодні — так, єдине. Я коли починав, то паралельно з музикою працював столяром. Потім був період — на внутрішньому радіо у супермаркеті “Вена” працював рік, теж своєрідна діджейська робота. Але зараз займаюся виключно діджеїнгом.

-    Електронні вечірки асоціюються із вживанням наркотиків. Як ставишся до цього питання, сам не балуєшся?
-    Я не знаю, хто там як, а я особисто на вечірках п'ю молоко, це дуже корисно на ніч. Мені цього цілком вистачає. Хтось приходить, і йому треба пива випити. Можливо, хтось курить маріхуану. А взагалі, я думаю, у нас в Чернігові наркотики на вечірках  не розповсюджені, для їх вживання треба гроші, а народ у нас небагатий.

-    Чернігів — музично просунуте місто?
-    Раніше якось було цікавіше. Рок розвивався, хіп-хоп, електронна музика. Але кращі наші люди виїжджають, їдуть заробляти за кордон, у великі міста. А замість них із провінції люди приїжджають жити. Саме тому от наша задача — підтримувати якийсь рівень, показувати, що в Чернігові є свої унікальні таланти.

-    А що треба зробити, щоб Чернігів став більш просунутим?
-    Треба, щоб творчі люди зрозуміли, що гроші не є головним у житті, і перестали покидати місто. Можна ж облаштовувати побут якоюсь мінімально необхідною кількістю грошей. Хоча, звісно, без них теж неможливо розвиватися, і нашому ком'юніті в тому числі.

-    Хотів би провести в Чернігові якусь велику музичну подію?
-    В майбутньому можна було б. Зараз ми ростемо, і нам ще треба пройти деякі щаблі розвитку. Наприклад, влітку на наші вечірки приходило до 500 чоловік, уже є певне зростання. Треба йти далі. Я думаю, після того, як ми з'їздимо в турне, ми організуємо якийсь фестиваль в Чернігові.

-     Щось хочеш побажати своїй публіці?
-     Щоб люди турбувалися, допомагали, і своїм прикладом надихали  одне про одного.

Досьє:
Андрій Єфіменко, рік народження 1981;
Освіта: ЧДІЕУ, менеджмент туристичної індустрії;
Виступає з 2004 року.













Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.