• Брухт Минус 40

Радио

Ризик заради життя

 

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. З часу найбільшої аварії в історії людства пройшло 35 років. І за ці роки, згідно офіційної статистики, лише від раку, що розвинувся завдяки радіації, загинуло сотні тисяч людей. З тридцятикілометрової зони відчуження було евакуйовано понад 115 тисяч людей.

У ліквідації наслідків цієї аварії брали участь представники найрізноманітніших спеціальностей: пожежників, енергетиків-атомників, військових, будівельників і простих громадян - робітників та колгоспників.

Основним завданням для них було загасити реактор і зібрати розкидані вибухом шматки ядерного палива. Цю небезпечну для життя роботу виконували понад 200 тисяч ліквідаторів і всі вони отримали високі дози радіації, десятки тисяч з них - смертельні. Масштаби трагедії та її впливу на здоров'я людства визначити важко й нині.



Одним з наших земляків, який виконував найнебезпечнішу роботу під час ліквідації наслідків аварії, був мешканець с. Бутівка, водій тодішнього радгоспу ім. Десняка Михайло Стрілець. Цілих два тижні, які йому здавалися вічністю, він, як і багато інших, ризикував життям на даху третього реактора, скидаючи звідти радіаційні рештки графіту та інші уламки, які розлетілися внаслідок вибуху четвертого реактора. І лише коли його організм отримав критичну дозу радіації, його перевели на безпечнішу ділянку роботи, де він працював водієм. Згодилася його мирна професія і в закритій зоні Чорнобиля.

Михайло Стілець уродженець с. Бутівка. Після закінчення місцевої школи, атестат про середню освіту одержав у В.Устівській, навчався у Чернігівському ПТУ-6. Отримавши фах верстатника по деревообробці, півроку працював на меблевій фабриці у м. Шостка, а потім була служба у повітряних військах в Луганську.

Демобілізувавшись, змужнілий юнак повернувся на малу батьківщину. Оскільки у районі підприємств з деревообробки не було, Михайло закінчив курси водіїв у Сосницькому ДОСААФі й працював у місцевому радгоспі ім. Десняка. А 4 травня він, як вже згадувалося, райвійськкоматом був направлений у Чорнобиль, де два місяці, по 30 червня, виконував небезпечну роботу як ліквідатор аварії. Повернувшись, продовжував працювати у радгоспі, а після його розпаду до 2021 року й до виходу на заслужений відпочинок працював у сільгоспкооперативі «Бондарівський».

За мужність і зразкову роботу під час ліквідації аварії на Чорнобильській станції нагороджений багатьма почесними відзнаками, має чотири ювілейні медалі й один раз навіть отримав грошову премію. А ще отримав безліч всіляких хвороб, які зайвий раз нагадують про ті небезпечні й незабутні часи в Чорнобилі. Маючи статус ліквідатора, Михайло Олексійович разів з двадцять оздоровлювався: у Миргороді, на Закарпатті та в інших подібних закладах, але, як мовиться, краще не хворіти, ніж лікуватися та, на жаль, нічого не вдієш.

Разом з дружиною Людмилою Василівною виростили двох синів-соколів, які вже дорослі, мають вищу освіту. Один з них - Олександр - працює вахтовим методом, а Юрій вже має сім'ю, працює в Києві. Сини допомагають батькам, які, як і більшість в селі, тримають домашню живність, порають город і, незважаючи на всі негаразди, не скаржаться на долю, а у вільний від домашніх турбот час отримують ні з чим незрівнянну насолоду під час тихого полювання та на риболовлі.

То ж добра і щастя вам і вашій сім'ї, шановний Михайле Олексійовичу, хай тепло і ласка не покидають вашу оселю.

Районна газета «Вісті Сосниччини» №2 (10131) від 8 січня 2022, Віктор Шевченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: ліквідатор, ЧАЕС, Стілець

Добавить в:
 
 


Центр Комплект