
"24 лютого 2022 року вона вийшла на своє найдовше чергування - 42 дні провела в бомбосховищі, допомагаючи вагітним і породіллям". Ці слова - з анотації до книги "42 дні в бомбосховищі: як в Чернігові під обстрілами народжувалося нове життя", яку написала і видала 2024 року старша акушерка Чернігівського пологового будинку Віра Целик.

А ювілейний день народження (він 5 серпня) святкувала в барі. Була в бірюзовій шифоновій сукні, із зачіскою. Приїхала розкішною машиною. Подавали руки, допомагаючи вийти з автівки, і супроводжували до зали помітно молодші чоловіки. Хоча й вона нівроку: ніхто більш ніж 70 не дає. Збоку виглядало — мати із синами. Красива позитивна картинка. Таку в Городні

Якось так вже традиційно склалося, що бджолярством займаються виключно чоловіки. А от у Смичині є особлива жінка-пасічниця, яка опікується власним, хоч і невеликим бджолиним господарством, вже понад двадцять років. Ніна Іванівна змалечку захоплювалась таїнствами бджолиних сімей, життя вуликів приваблювало її своєю утаємниченістю, чіткою

У місті ми частіше бачимо людей з професійним макіяжем, салонними процедурами та модними зачісками — темп життя і доступ до косметичних новинок це дозволяють. У селі ж краса більш природна: свіже повітря, рух, домашня їжа та менший стрес роблять шкіру здоровішою, а погляд яснішим. Можна сказати, що в місті люди частіше виглядають доглянутими

Мешканець Дроздівки Куликівської громади Чернігівського району Микола Богомаз іще в 90-х роках минулого століття почав зводити бомбосховище і спостережну вежу, яка задумувалась для вітрогенератора. Адже вважав (і виявився правим): росія колись нападе на Україну. Планував, що в укритті він з односельцями рятуватиметься від ворожих обстрілів, а на вежу в разі необхідності можна буде встановити кулемет. Та до повномасштабного вторгнення добудувати свої заплановані

Минулого понеділка в центрі Вертіївки Ніжинського району торгували своїм власноручно вирощеним Ніна Петренко і Катерина Мушкетик. Кажуть: зустрічаються тут щодня, так і подружилися. Розклавши свій товар, чекали на покупців — як місцевих, так і тих, хто проїжджає повз, адже Вертіївка — на трасі між Черніговом і Ніжином.

На ранковому автобусі з Полісся Ваня – єдина дитина. Кожного дня у шкільну пору 13-річний хлопчик встає на світанку та рушає у вже звичну подорож – 20 хвилин до Городні. Там на підлітка чекає його ліцей, його парта, вчителі та друзі – те, що робить життя дитини схожим на довоєнне.

Ірина Бострікова та її шестеро дітей живуть у Красному Іванівської територіальної громади тільки місяць. Цієї весни їх примусово евакуювали з селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області. До евакуації приєдналися всі — і влада, і поліція, і волонтери. Тож тепер 15-річний Артур, 12-річний Микола, 13-річний Станіслав, 17-річний Данило,

У невеличкому селищі Дружба, розташованому за п ’ять кілометрів від Ічні, живе чудова, талановита та чуйна людина. Попри пенсійний вік, вона продовжує працювати з дітьми та надихає їх на заняття музикою. Володимир Олександрович Сімашко - не просто військовий пенсіонер, а диригент, педагог і музичний керівник місцевого дитячого оркестру. Він на все життя

- Дмитро і Олександр Камишні. Корюківчани. Брати. Воїни. Справжні чоловіки. Дбайливі сім’янини. Гдні сини батьків і України. 24 лютого 2022-го разом стали на захист рідної землі. Разом служили, обороняли Чернігів. Разом і загинули — восени 2023року. На Луганщині, — розповідає про захисників начальник Корюківської РВА Павло Мірошниченко. Недавно він вручив