• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Імбирні пряники менянки Оксани Гапон – хобі, що приносить задоволення


реклама

Імбирні пряники менянки Оксани Гапон – хобі, що приносить задоволення

Жодне свято чи радісна подія в родині Гапонів не обходиться без гарного і смачного торта, що спекла і прикрасила господиня Оксана. Та й на вихідних часто балує випічкою рідних. Хто любить солодке, а кому й пиріжки з капустою більше до вподоби, як от сину Вані. А ще пані Оксана захопилася випіканням імбирних пряників. Найбільше у цій справі їй подобається творчість – прикрашати-розписувати пряники білою й різнокольоровою глазур’ю.



Сніги і морози – у спогадах

Народилася Оксана на півночі Росії в місті Печорі, що розташоване на однойменній річці. Саме тут познайомилися її батьки. Дягівський хлопець, що приїхав на заробітки, зустрів білоруську красуню. Побралися, народили двох донечок – спочатку Ольгу, а через сім років Оксану.

Щоліта батьки возили доньок і на море, і до бабусі у Дягову. У 1983 році родина приїхала жити на Менщину. Оксана три роки навчалася в міській школі імені Тараса Шевченка.

Дуже складно було звикнути до викладання предметів українською мовою, багато чого не розуміла



– Соромно зізнатися, але й досі українську мову не опанувала так, як би хотілося. Мова дуже гарна і мені подобається, та розмовляю «по-менськи», – зізнається Оксана. – А згадки про те, як жили на півночі, – це більше ностальгія за дитинством. Згадується довга зима, коли наприкінці вересня вже випадав сніг, а у травні він ще лежав. Морози 45-градусні чи й більші. Діти чекали вранці оголошень по радіо, яким класам не йти до школи.

Звісно ж, каталися на лижах, на ковзанах. На стадіоні заливали на всю зиму ковзанку, стояла там ялинка, пічка, щоб люди могли погрітися, грала музика, було весело. Ця розвага подобалася дорослим і малим.

Від багаторічної роботи – до пряників

Після школи, закінчивши училище молочної промисловості у Львові, 33 роки Оксана пропрацювала на Менському сирзаводі, а потім на новозбудованому сирзаводі. Була спочатку лаборантом, потім – майстром зміни, згодом – технологом із виробництва м’якого сиру.

Навесні 2020 року виникли деякі обставини, що змусили жінку залишити роботу. А взимку у вільний час вирішила пекти імбирні пряники. Ця ідея виникла ще торік, коли з дівчатами на роботі обговорювали, що даруватимуть мамам, сестричкам чи донькам на 8 Березня.

Хтось підказав, що замовляють в інтернеті гарні імбирні пряники



– Я вирішила спекти такі пряники сама. Спочатку не дуже вийшло. Вирізала тим, що було під рукою. Можна і з картону зробити фігурки, викладати на розкачане тісто і вирізати. А потім вже у інтернет-магазині замовила різні формочки, харчові барвники, зараз там можна знайти все. І тепер найулюбленіший момент у приготуванні пряників – це саме їх розфарбовування, – ділиться жінка.

Любити свою справу

Інколи це творче і приємне хобі приносить і невеличкий прибуток. Побачивши на сторінці Оксани у фейсбуці фотографії пряничного будиночка, новорічних пряників у формі бичка, сніжинок чи Діда Мороза, знаходяться охочі замовити своїм дітлахам такі смачні подарунки. Декому їх навіть шкода їсти, то вішають на ялинку як прикрасу.

– Завжди по-доброму заздрила людям, які люблять те, чим займаються, з радістю ходять на роботу. Здебільшого це творчі професії. От і я знайшла собі заняття до душі, яке приносить задоволення, – розповідає господиня. – Замовила ще формочки для пряників до Дня святого Валентина.

Взагалі існує безліч тематичних формочок – і цифри, і літери, і пташки, і квіточки. Можна робити замовлення до будь-якого свята


Рецепт імбирних пряників на паленому цукрі Оксана вибрала з багатьох різних рецептів у інтернеті. Цей їй сподобався тим, що пряники довго не черствіють, якщо їх не виймати з пакетика, а завдяки ефірним оліям, які додають у тісто, прянощам та спеціям – гвоздика, кардамон, духмяний перець, імбир – довго не псуються. Навіть корисні, вважає пані Оксана, адже спеції у холодну пору року нас зігрівають і запобігають застудам та вірусам. Звісно, пряники солодкуваті, та якщо не додавати до чаю цукор – якраз добре.

Підростає помічниця

Скоро буде кому не тільки ласувати, а й допомагати вирізати та прикрашати пряники, пекти і пиріжки, і тортики. Бо три місяці тому Оксана стала бабусею. Тож, коли маленька Віка підросте, бабуся радо займатиметься цим разом з нею.

А поки щоразу з нетерпінням чекає в гості старшого сина Андрія з дружиною Яною та маленькою Вікою. Обов’язково пече тортик до чаю. На сімейне чаювання поспішають і чоловік Олександр та менший син Ваня, що живе з батьками.

Оксана – скромна, спокійна і лагідна жінка. Видно, як вона любить своїх хлопців, невісточку та онучку. Розповідає, як чоловік Олександр (родом з Дягови, як і її батько) в усьому її підтримує, працює водієм. І сини обрали мужні професії. Андрій працює в Менській пожежній частині, Ваня – у виправній колонії в Макошиному.


На стіні в кімнаті – медалі та нагороди за досягнення Андрія у футболі. Він грає у міській футбольній команді «Авангард»


Тож жінка не тільки оберігає родинне вогнище, а й готує на ньому різні страви та смаколики, аби порадувати своїх близьких. А коли є вільний час – займається творчим хобі, що радує її душу.

Спілкування з приємною жінкою і чудовою господинею Оксаною Гапон, надихнуло мене у святкові вихідні разом з родиною приготувати імбирні пряники. Вирізати і прикрашати їх глазур’ю було весело. Гадаю це стане сімейною традицією. Крім того, декілька днів чаювали з пряниками, хоча трохи шкода було знищувати творчі «шедеври». Найгарніші подарували друзям, кілька пряничків засушили як ялинкові прикраси. А скільки задоволення отримали! Спробуйте і ви.

Рецепт імбирних пряників

Тісто: цукор – 0,5 кг, борошно – 800–850 г, вершкове масло – 200 г, яйце – 1 шт., сода – 1 ч. л., дрібка солі, імбир мелений – 1 ч. л., кориця – 2 ч. л., кардамон, гвоздика, духмяний перець – по 1/3 ч. л. або ж за смаком.

У каструлі з товстим дном цукор розтопити на невеликому вогні, постійно помішуючи. Зняти з вогню і обережно помалу залити карамель склянкою кип’ятку, перемішати. Знову поставити на вогонь, додати масло та спеції. Коли остигне, додати яйце, потім соду і борошно. Тісто вимісити і покласти на ніч у холодильник.

Затим розкачати тісто і вирізати фігурки. Випікати за 180 градусів 7–10 хвилин, залежно від товщини печива. Коли охолоне, розмалювати білковою глазур’ю. Обов’язково перед приготуванням глазурі губкою з милом ретельно вимити яйця, а після нанесення глазурі на пряники для додаткової термічної обробки можна на декілька хвилин поставити їх у духовку за температури 80–100 градусів з прочиненими дверцятами.








Творчість пані Оксани

Глазур: збиваємо один білок, до якого поступово додаємо близько 170 г цукрової пудри, наприкінці збивання додати трохи лимонного соку або розчиненої лимонної кислоти. Викладаємо у поліетиленовий мішечок, трішки зрізавши кутик. Після нанесення на пряники декілька годин глазур має сохнути. Для бордюрчиків чи квіточок глазур потрібна густіша. Для заливки пряника її можна розвести холодною кип’яченою водою до потрібної консистенції.

Важливо! Випікати потрібно однакові за товщиною вироби. Тонкі можуть пересушитися, тоді як товщі ще не будуть готові. Коли дістаєте пряники з духовки, викладайте одразу на рівну поверхню. Гарячі пряники швидко деформуються.

Поліна Назаренко, Сусіди.City

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Оксана Гапон, імбирні пряники, Менщина, людські долі, хобі

Добавить в: