Їм непотрібна жалість. Просто даруйте дітям - любов!

Добрі справи мандрують Черніговом не один день. Уже другий рік поспіль громадська організація «Родина Воїна» опікується Чернігівським центром соціально-психологічної реабілітації дітей і влаштовує щомісяця для півсотні маленьких і старших вихованців закладу справжнє свято із подарунками, солодощами і піснями. Такі дні-зустрічі з нетерпінням чекають не лише дітки (особливо іменинники). До центру щоразу поспішають матері сини яких віддали свої молоді життя, захищаючи рідну землю на Сході України. Знедоленим хлопчикам і дівчаткам жінки несуть цукерки і печиво, а найголовніше - дарують свою материнську любов. Її так не вистачає цим дітям. З кожним днем до когорти чуйних людей додаються все нові й нові добродіїї Здійснюючи дитячі мрії чарівники не піаряться. Вони просто дарують частинку своїх сердець.



У серпні свято вирішили влаштувати 23 числа, у День Державного прапора України. Це був найпатріотичніший день іменинника! Разом з музичним керівником Діаною Третьяковою дітки підготували великий концерт. Кожен з учасників з усіх сил старався виступити якнайліпше. І це вдалося! Лунали пісні, звучали вірші, були й хороводи та танці. Хлопчики і дівчатка символічно подарували загиблим воінам. які народилися у серпні, частинку неба, прикрасивши синіми й жовтими метеликами, утворили укра-інський стяг.

- Сьогоднішня акція "Споюй душі збережемо маленькими дитячими руками" у рамках проекту "Я Дію Мир" охопила 48 дітей. - каже волонтер та психолог Редьківськоі школи (Чернігівський район) Наталія Волинець, яка багато років допомагає українським військовим, рідним загиблих «атов-ців». дням, позбавленим батьківського піклування. - Кожен з вихованців отримав подарунок, який замовив напередодні. Які ж дітки були радісні і здивовані, що про їхні бажання дізналися і здійснили най-заповітніші мрії! Всі до одної! Бачити, як хлопчики та дівчатка діставали з пакунюв ляльки. машинки, фарби, розвиваючі ігри, одяг, взуття, косметику і багато інших речей, - справжнє щастя! Ці посмішки! Оченята! Маленькі пальчики нетерпляче розпаковували коробки і пригортали до себе новенькі іграшки. Обіймали мам військових... Спасибі всім, хто творить добро! Особлива вдячність директорові центру Анатолію Писанці - людині чуйній, скромній - за те. що завжди підтримує такі заходи і створює атмосферу щасливого дитинства.

Музичний керівник центру соціально-психологічної реабілітації дітей Діана Третьякова працює тут п’ять років. Каже, що дуже любить свою роботу і дорожить нею. Колись вона трудилася у дитячому садочку, потім у Будинку художньої творчості. навіть була актрисою театру. Вже думала, ніколи не повернеться до педагогічної кар'єри.

- Коли прийшла працювати до центру реабілітації - зрозуміла: я тут потрібна! - розповідає пані Діана. - Одна дитина обійняла рученятами мене за ногу і запитала: "А пісні будемо співати, ховолоди водитимем?!" Я - розтанула. Наші вихованці - дуже різні, у кожного власна історія життя. Знаючи їх. спочатку плакала. А тоді сказала собі: досить лити сльози! Ім непотрібна жалість. Дітям треба надія, віра в майбутнє і любов! Саме це ми всі тут намагаємося їм дати. Вважаю, що це і є моя місія - показувати промінь сонця у темному царстві. Насправді у світі багато радості, є музика, повага одне до одного, справжня дружба.

У чималому творчому доробку Діани Третьяковоі - музичні казки. Для кожної дитини - окрема роль. Вона залучає до концертів усіх без винятку: хто не вміє співати - читає вірші, хто не може танцювати - водить хоровод. Аби залучити старших хлопців і дівчат виконувати сальсу і бачата. жінка навіть стала відвідувати соціальні танці.

Ненька військового, який загинув за нашу Батьківщину, Марина Чередиіченко після свята не стримувала емоцій:

- Під час концерту мої очі весь час були налиті слізьми, слізьми болю та гордості водночас. Дивлячись. як дітлахи вкладали в кожен свій виступ свої маленькі серця, свою душу, в котрий раз переконалася - мій син загинув недаремно! Він загинув за майбутнє саме таких дітей! Варто заглянути в їхні очі. вони серйозні та рішучі. Ці хлопчики і дівчатка вже справжні українці. Це вони кажуть: «Нам є шо втрачати, бо ми любимо Україну!» Я плачу і пишаюся ними, а мій син Янгелом стояв за моєю спиною і радісно посміхався. Вклоняюся вихователям, які змогли зігріти ці маленькі серця Щиро вдячна психологу Наталії Волинець та «Родині Воїна» за те, що дали мені можливість поділитися своїм материнським теплом та любов ю з цими дітками.



Адміністрація Чернігівського центру соціально-психологічноі реабілітації дітей 148 іхніх вихованців дякують усім небайдужим та активним чернігівцям, які подарували справжнє свято. Приємно, що прийшли розділити творчість і здійснили дитячі бажання члени громадської організації «Родина Воїна» -Людмила Бруй, Марина Чередні-ченко. Олена Запека. Жанна Ровна, активісти громадської організації «Сяйво Сіверщини» - Інна та Дмитро Різухи. Олександр Красногор. Олена Герасименко. Володимир Рева.

Олексій Німанський, Олексій Кузьменко. а також Я на Смоляр. Катерина (прізвище не називає) і команда активних громадян. Тетяна Сова. Наталія Яскульська. Наталія Гой. Дарина Дьяконова та інші. Велике спасибі голові Бахмацького осередку Української спілки ветеранів Афганістану та воїнів АТО і ООС. Добрих людей насправді дуже багато!

Варто додати, що волонтер Наталія Волинець на свято дггям навіть яблук зі свого саду привезла. Цього-рік їх вродило - сила. Залюбки допоміг доставити автівкою червонобокі плоди чернігівець Роман Кадала.

Аби дізнатися, що потрібно вихованцям реабілітаційного центру, можна зайти на персональну сторінку у Фейсбуці волонтерки Наталії Волинець. До речі, наразі закладу вкрай треба замиити старенькі лави для глядачів у актовій залі.

Поспішайте творити добро!

Лариса Галета, "Деснянка" №34 (719) від 30 серпня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: