Колишній лісник заблукав у єлінських лісах

79-річний житель села Лука Щорського району Володимир Терещенко пішов у ліс 12 квітня і не повернувся. Він усе життя був лісником, народився й виріс тут, у єлінських лісах.

— Весна іде, — розповідає про останній день, коли бачила чоловіка, дружина зниклого безвісти 83-річна Надія Терещенко. — Я кажу йому: «Ходім, м'о, овес посієм». Нічого не каже, лежить на печі. Ну, я вже не стала трогать, не хочеш — лежи. Він усю зиму так пролежав. Корова ще була, поможе коло неї попоратись і лізе на піч.
Кажу, дотоплюй грубку, як не хочеш помогать овес сіять. Я поки пойду саповать пирей, на картошку ми трохи приорали. Зачиниш в'юшку, бери банки, підем соку пропустим.
Я посаповала — нема діда. Думаю, груба вже кончила топиться.

Приходжу — він грубу витопив, в'юшку зачинив — і нєт. Вечоріє. Робочі з лісу їдуть. Нема діда. Часов чотири. Я не пошла — куди я пойду? — сама заблуджусь. Я не луковська, блуджу. По маслюки — і то попід краєм, дивлюся, щоб хутір було видно.

На дорогу вийшла — бачу, він через дорогу перейшов і пішов. Сніг розтає, сліди погано видно, ідуть мої внуки. Я їм кажу: «Дід утік». Вони: «Як ви його пасли?». Я пасла його три годи, як він болів, забувався. Дочку, зятя, внуків не пізнавав.
Одного разу він вже губився в лісі. Тоді його знайшли по слідах на снігу знайомі та міліціонери недалеко від хутора.

Другого разу так не пощастило. Сніг уже майже розтанув. Два дні шукали — нічого. Пройшли єгері. Пізніше ходили збирачі ягід, грибів. Нічого. Ні куфайки, ні іншої одежини.
— Я дома сиджу, жду, — м'о, хто зайде, принесе яку латку мені, — зітхає Надія Максимівна. — Онучка подала заявку на розшук у передачу «Жди меня». Може, вийшов дід у російських чи білоруських лісах?

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №41 (1431)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.