Чиїми руками руйнується сосницька райспоживспілка?

До нашої редакції з листом звернулося кілька жителів смт Сосниці. Ось що вони написали:

«Дорога редакціє газети «Гарт»!

Нам випадково потрапив під руку номер газети «Голос України» (29 листопада 2006року). Прочитали статтю «Як отримати свою частку» і відчули, що вона наче в Сосниці написана. У статті мова йде про те, що з ініціативи всеукраїнської громадської організації «Національний комітет з боротьби з корупцією» та під контролем Кабінету Міністрів України органами внутрішніх справ і податкової служби розпочато перевірку діяльності усіх споживчих товариств України. До нашого району, напевне, теж ще такі вказівки не надійшли, або ж їх заховали у далеку шухляду, щоб дати комусь нажитись. Інакше не можемо по -яснити такого свавілля.

Проблема наша в тому, що у нас також ніхто не рахувався з пайовиками: тихенько повиключали всіх зі списків. Подейкують, що у списках пайовиків Сосницької райспоживспілки залишилися лише працівники торгівлі та їхні родичі. А ще кажуть, що нібито була якась перереєстрація, під час якої люди добровільно повиходили із числа пайовиків. Але з ким не поговориш, ніхто про так звану перереєстрацію нічого не чув, а кожен думає, що він і зараз є пайовиком райспоживспілки.

Не звертали й ми на це уваги, доки в Сосниці не почали продавати магазинів, а зараз дійшла черга ідо двох ангарів на центральному базарі. Начебто для них немає застосування. Але ж дозвольте запитати, «новоспечені панове”: чому турецькі товари зальотні бізнесмени щотижня продають у районному Будинку культури (так, це воістину мистецький захід. — Авт.), чому на центральному базарі торгівля в основному йде із землі, а у кращому разі — зі стільчика чи ящика? Може, саме для цих цілей і пригодились би ці споруди після невеликого дообладнання.

Можливо б, і терпіла душа, якби ангари продали дбайливому господарю, який би використав їх за призначенням, започаткував би там свою прибуткову і корисну для селища справу. Але ж ні — продано їх під знесення, і вже почалося руйнування. При цьому ніхто не радився з пайовиками (аз ким радитись, якщо на папері нас уже немає). Місцеву владу це теж не дуже цікавить, бо вона нічого не може зробити і з учителями та лікарями, які вимагають своєчасної виплати зарплатні. Спробували пошуміти депутати районної ради, провели сесію, проте на них також ніхто не звертає уваги.

А навіщо до когось прислухатись? Продаж майна, нажитого чужими руками, — річ прибуткова, і механізм оборудки простий. Склали сумнівного акта, що нібито ангари уже розібрано і залишилась певна кількість нікому не потрібних плит, блоків, оцинкованого заліза, та й продали це за дуже смішною ціною — 40 тисяч гривень (за такі гроші у Сосниці вже й квартири не купиш. — Авт.). Більше того, та сумнівна комісія при підрахунку будівельних матеріалів помилилася майже на три сотні блоків, на сім десятків плит, не зуміла порахувати листів оцинкованого заліза, а деяких будматеріалів не помітила взагалі. А може, йдійсно їхнє помітила, бо нічого на той час ніхто і не розбирав.

Ось якщо дядько зрубає біля власного городу, а ще гірше у лісі, сухе дерево, то його швидко покарають, щоб іншим неповадно було. Відразу всі налетять, як шуліки, — і прокурори, і міліція, і екологи, і всі кому не лінь. І в газетах пропишуть. А тут спокійно розтягують майно — і тиша. ..(Сама по собі спливає думка: красти треба багато і вміло, тоді й відповідальності уникнеш. — Авт.).

Пишемо в газету з однією метою: можливо, прочитають це обласні прокурори, міліцейські чини та й дадуть вказівку своїм районним підлеглим розібратися у цьому питанні. Шановні можновладці, схаменіться, зупиніть ці процеси. Ви ж пам'ятаєте, чим закінчились велика приватизація, реформування колгоспів? Не повторіть цього і з торгівлею».

... Серед центрального базару мене похмуро зустріли два величезні ангари. Один — уже без даху, другий — ще цілий. Потім я зустрівся з одним із авторів листа — пайовиком Сосницької райспоживспілки Анатолієм Охріменком.

— Коли мародери почали розкривати дах ангара, лише тоді ми дізналися, що ці споруди продані за безцінь. З нами, пайовиками, ніхто нічого не погоджував, не проводилося ніяких засідань ради. І продали ангари без будь-яких аукціонів і торгів. Комісія ж райспоживспілки оприлюднила фіктивні дані: великі розбіжності у кількості оцинкованого листа, залізобетонних блоків, залізобетонних плит перекриття та де в чому іншому.



І ось у мене в руках цей акт Сосницької райспоживспілки від 17 серпня 2005 року, який підписали член райспоживспілки Л.О. Романенко, голова ревізійної комісії І.П. Бура, інженер з охорони праці В.П. Карета, директор ринку райспоживспілки О.С. Савченко. У ньому говориться, що вищезгадана комісія провела обстеження технічного стану об’єкта незавершеного будівництва павільйону базару в смт Сосниця і під час огляду дійшла висновку, що об’єкт незавершеного будівництва — павільйон райспоживспілки — вартістю 30552 грн. підлягає списанню з балансу базару, а будівельні та інші матеріали — оприбуткуванню. Далі вказується кількість будівельних матеріалів: лист оцинкований — 210 шт. за ціною 60 грн. за штуку, блоки залізобетонні — 60 шт. за ціною 90 грн. за штуку, плити перекриття залізобетонні — 40 шт. за ціною 100 грн. за штуку. Всього ж будівельних матеріалів оприбутковано на суму 32850 грн. Проте з офіційних джерел мені стало відомо, що оцинкованих листів було не 210 шт., а близько 400; блоків залізобетонних — не 60 шт., а 329; плит перекриття залізобетонних — не 40шт., а 108. Тобто комісія недорахувала будматеріалів більш ніж на 42000грн.

А ще в ході перевірки листа виявилось, що даремно пайовики скаржилися на бездіяльність місцевих правоохоронних органів.

Прокурор Сосницького району Анатолій Бабич сказав, що після письмових звернень громадян до районної прокуратури відносно конкретних посадових осіб була порушена кримінальна справа і зараз проводяться ревізії та експертизи . Я йому задав ще два запитання.

— Анатолію Івановичу, чи законно було продано два ангари Сосницької РСС?

— Згідно з постановою Облспоживспілки, ангари слід було розібрати, а вже будівельні матеріали розпродавати. Проте, оскільки ангари не розбиралися, то можна стверджувати, що документи щодо продажу ангарів приватному підприємцеві були сфальсифіковані.

— Чи перебував під вартою директор райспоживспілки Володимир Мисник?

— Для допиту щодо цієї справи була затримана відповідальна особа. Термін перебування під вартою суд продовжив до 10 діб, а зараз ця особа перебуває під підпискою про невиїзд.

А ось Голова Сосницької райспоживспілки Володимир Мисник коментувати ситуацію категорично відмовився. Перший заступник директора з кадрів Чернігівської облспоживспілки Віталій Дуля також відмовився коментувати дану ситуацію.

P.S. 26 жовтня цього року Сосницька районна рада на сесії п'ятого скликання відзначала, що урайспоживспілці повністю ліквідовано за-готівельну службу, автотранспортне підприємство, різко скоротилася мережа об’єктів громадського харчування, не забезпечується належний контроль за дотриманням графіку завезення власних хлібобулочних виробів у торговельну мережу. Так, при перевірці у сосницькому магазині №15 хліб місцевого виробництва на 10 годину ранку ще не був завезений, а київським уже торгували. У село Авдіївка місцевий хліб завозять об 11-12 дня, в той час як із Свердловки Коропського району — о 8. ЗО. А ось що сказав на сесії в. о. директора Сосницького хлібокомбінату райспоживспілки І. М. Ковальчук: „Із 94 торгових точок хлібокомбінат обслуговує 86. Хоча маємо можливість забезпечувати потребу стовідсотково. Вісім торгових точок взагалі не беруть нашої продукції, а деякі беруть усього по 10 — 20 буханок. Хотів хлібокомбінат побудувати млин за рахунок реконструкції, але не знайшлося вільних коштів, а вартість його десь 385 тисяч гривень. І бере мене жаль, що продали ангар на базарі, який можна було б пристосувати під той же млин і використовувати його на користь району". Тож районна рада вирішила торгове обслуговування населення району та ефективність використання об’єктів торгівлі Райспоживспілки визнати неефективними і рекомендувала рай-споживспілці проаналізувати ситуацію і про своє рішення повідомити райраду.

Віктор Шатковський, «Гарт» №3 (2287) від 19 січня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: