чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Що таке «Ейфелева вежа» чи «Енгрі Бьордс»? Це пря-ни-ки!



Що таке «Ейфелева вежа» чи «Енгрі Бьордс»? Це пря-ни-ки!

Міньйони» та «Енгрі Бьордс», «Ейфелева вежа» й «Півники», «Новорічні ялинки», «Атрибути Діда Мороза», «Зірочки», «Сердечки» на паличках (наче льодяники), «Сови» та «Райдуги» – все це розмаїття кольорових персонажів було зібране в одному місці, наче на парад. А поєднували їх, крім талановитих рук творчої майстрині, ще й неочікувана придатність до споживання, яскравість фарб та неабияка апетитність. Не зміг і я пройти повз таку красу.



Знайомимося зі стрункою і чарівною авторкою апетитних шедеврів – це Ірина Кійко.

– Ірино, це все – ваших рук смачні плоди?
– Не лише все те, що тут бачите. Я ще й торти готую до свят і днів народження.

– А наскільки широкий у вас асортимент?
– Наразі маю кілька десятків видів пряників, але планую на перспективу збільшити вибір та поєднувати продукцію з тематикою найближчих свят.

– І як же ви почали займатися пряниками?
– Якось перед Новим роком сиділи з сином та гадали, що би таке смачненьке приготувати? От і виникла ідея спробувати нове для мене заняття – одночасно смачне та корисне, незвичне й цікаве, а крім того – пряники виходять дуже красиві та мають попит у дітей.

– Якими рецептами користувалися при цьому – власними чи запозиченими?
– Раніше я пряників не пекла, тому рецепти знаходила в Інтернеті, але, хоча їх там і багато, проте більшість досить специфічна й не кожному підходить. Тому я відточувала свій власний рецепт шляхом спроб та помилок і нині маю досвід у приготуванні смачних солодощів.

– Чим ви користуєтеся для випікання – звичайною духовкою чи якоюсь спеціальною піччю?
– Чесно кажучи, на спеціальну піч я ще не назбирала коштів, тому випікаю вироби у звичайній духовці на стандартному деці, де вміщується за один раз від 10 до 20 пряників.

– А наскільки тривалий процес приготування вашої випічки?
– Саме випікання досить швидке – 10-15 хвилин, але ж це лише основа виробу, а потім розпочинається найцікавіше – створення художнього образу – малюнка на поверхні випеченого коржа окремо приготованими кольоровими цукровими глазурями. А при цьому слід враховувати й те, що більшість моїх виробів має кілька пластів глазурованих фарб – тобто створення картини зі звичайного пряника є найскладнішим і найвідповідальнішим заняттям.

– Я так зрозумів, що розмальовування виробів є і найдовшим процесом?
– Не зовсім так. Це копітке й затратне заняття, але найбільше часу минає в очікуванні визрівання тіста. Себто від початку замішування бажано витримати його не менше 12 годин для отримання смачного, пухкого та корисного продукту.

– Чи не знесилює вас таке нелегке заняття?
– Заняття справді затратне за часом та силами, але особисто мені дуже подобається ця творча справа. Ось, наприклад, оцю партію пряників я створювала всю ніч і нині стою та продаю їх цілий день. Напевно, якесь четверте чи п’яте дихання вже відкрилося, тому і не падаю з ніг, іще й навіть усім дарую усмішки.

– Не випитуватиму у вас фірмового рецепту, бо ж це комерційна таємниця, але розкажіть – які основні інгредієнти входять до ваших солодощів? Чи є там якась хімія?
– Немає жодної комерційної таємниці – готую я звичайне солодке тісто, до якого і яйця входять, і масло, і цукор, і трішки прянощів – бо ж недаремно продукт «пряником» зветься. Для різноманітності можу додати деякі особливі наповнювачі – наприклад, гречаний мед, тоді пряник буде трішки гострішим на смак, або ж квітковий мед, який надасть продукту приємного ніжного смаку. А для глазурі використовую спеціальні харчові барвники й наношу її на поверхню пряника одноразовими кондитерськими мішечками. Хімічних консервантів не використовую, адже перший споживач моєї продукції і головний контролер якості – син.

– Звідки берете ідеї для створення пряничних образів?
– Розпочинала вигадувати форми й забарвлення виробів я сама, але нині головним моїм ідейним натхненником є синок Кирилко, який щоразу мудрує над новими та цікавими фігурками, а також їх кольоровим складом. Він сам обирає ці образи з популярних мульт­фільмів – тому й користуються попитом наші солодощі.

– Але чи вдається знаходити щоразу нову необхідну форму для випікання?
– Інколи форми трапляються у продажу, але я вмію їх створювати й сама шляхом моделювання контурів із звичайної залізної смуги. Крім того часто створюю смачні міні-комплекти – ось, наприклад, за новорічною тематикою маю шапочку Діда Мороза, його черевичок та чарівну палицю.

– Як давно ви займаєтеся кондитерською спра­вою й чи маєте якусь спеціальну освіту?
– Відносно недавно – це моє хобі, про яке, напевно, мріяла все життя, адже з дитинства дуже полюбляла щось готувати вдома. А ще я часто малювала – ось і згодилися ці два захоплення для роботи. А спеціальної кондитерської освіти не маю. Я взагалі люблю з дитинства коней і нині посезонно працюю іпотерапевтом.

– Оце так несподіванка! Тобто ви ще й умієте з кіньми знайти спільну мову?
– Можна і так висловитися, адже коней треба вміти розуміти, відчувати їхній характер, бо це дуже чуйна і тямуща тварина. Крім того спілкування дітей із тваринами несе велику користь – не лише з кіньми, а й із іншими. Особливо результативними є дельфіни. Але ж дельфінарій далеко, а коні поряд – у Центральному парку культури і відпочинку в кінноспортивному клубі «Казка».

– А коні насправді лікують і діток, хворих на ДЦП та аутизм? Чи вони лише полегшують стан стражденних?
– Так, лікують – це я з особистого досвіду знаю, бо про це свідчать і батьки, які часто возять до нас діток, і я бачу по самих дітях, що нас відвідують. Певно, на якомусь духовному рівні тварини заряджають позитивною енергією хворих і допомагають їм одужувати.

– Як давно ви займаєтеся такою корисною справою?
– У кінноспортивному клубі «Казка» я працюю кілька років, а з кіньми спілкуюся із самого дитинства, з того моменту, коли моя старша сестра почала займатися верховою їздою та весь час водила мене з собою за руку до коней, які тоді мені, малій, здавалися величними чарівними тваринами з великими й добрими очима, що дивилися глибоко в душу і наче розуміли людську мову.

– Завжди було цікаво, скільки живуть ці красиві тварини?
– У нашому кінному клубі є конячки-пенсіонери з 25-річним віком, але їхнє життя залежить від догляду та умов утримання. Середній робочий вік коней – від 3 до 15 років. Але хоча їхній вік порівняно з людським коротший, проте навіть коротке спілкування з цими тваринами запам’ятовується на все життя.

– Повертаючись до солодкого – хто є вашими основними споживачами? Як їх знаходите?
– Випічкою я займаюся відносно недавно, і тому широкого збуту у мене ще немає. Основними споживачами є родичі, друзі та знайомі, а ті вже у свою чергу роблять так звану рекламу своїм знайомим. Крім того мене можна знайти на сторінках Фейсбуку за ніком «Irina Kiyko», там є фото моїх виробів. Звичайно, хотілося би мати певний налагоджений збут і стабільні замовлення, але, по-перше, я ще не вийшла на той рівень популярності – хоч і мрію про це, а по-друге – для постійних замовлень необхідно займатися солодощами весь день або й ніч, а до цього ще треба підготуватися.

– Радив би вам мати ще й особистий логотип чи якусь фірмову упаковку, або хоча б особливу пакувальну стрічку, яку би одразу впізнавали споживачі.
– Так, і це було би дуже гарно, але я поки що лише мрію про такі масштаби та оберти. Нині ж поступово заробляю собі гарне ім’я й позитивні відгуки всіх, хто куштує мої пряники. Ось, до речі, й вам рекомендую скуштувати мою продукцію.

– А скільки, до речі, коштують ваші ласощі? Чи по кишені вони людям?
– Коштують досить недорого: від 10 гривень за невеличкі примірники типу «Зірочка» до 35-ти – за велику «Ейфелеву вежу». Ось візьміть – вам безкоштовно.

– Дякую!.. Дуже смачно – наче в дитинстві. Здається, ніби споживаєш якийсь шедевр мистецтва і відчуваєш себе таким собі принцом із «пряником Фаберже» в руці.

Зичу вам життєвих, творчих та фінансових успіхів і сподіваюся, що невдовзі ми матимемо змогу скуштувати ваші ароматні шедеври в особистій кондитерській чи побачити їх на прилавках міських супермаркетів…

Ігор Гільов, газета «Деснянська Правда»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ірина Кійко, кондитерські вироби, «Деснянська Правда», Ігор Гільов

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект