Музика лікує

У цьому впевнені учасники народного аматорського хору ветеранів війни та праці. Для них мелодія - це еліксир молодості, який додає наснаги в житті.



Хоча хористи вже поважного віку, але на всі репетиції ходять залюбки і без запізнень. Адже за кілька тижнів - ювілейний концерт: колективу ось-ось виповниться 55 років. Тож учасники хору багато працюють, аби підготувати своїм слухачам до свята найкращий подарунок - щиру пісню для душі і серця. На одній із таких репетицій побувала і «Деснянка».

Улюблена справа

У жовтні 1960-го, якраз перед Покровою, почалися перші репетиції колективу, а вже в листопаді офіційно було створено аматорський хор ветеранів війни і праці. Ініціаторами виступили Ліана Мишко, Віра Смолко і Микола Прокоф’єв, який із 1963 року взяв на себе й обов’язок керівника. Спочатку вони співали в тролейбусному парку, а потім переїхали в Палац культури будівельників. У 1996 році аматорському хору ветеранів війни та праці надали звання «народного». А вже в 1998-му колектив розділився. Частина учасників перебралася в міський Палац культури. Відтоді минуло 55 років. Що й казати, майже людське життя! За цей період змінилося чимало керівників. А учасників хору й не перерахувати. Серед них найактивніші - Алла Щербина, Іван Кондратенко, Олена Дрозд, Тамара Турчина, Афанасій Іваненко, Євгенія Хитрик, Людмила Довгаленко, Микола Трунов, Микола Капуста, Володимир Дудко та інші. Багатьох, на жаль, серед нас уже немає, адже змінилося кілька поколінь. Однак пам’ять про них залишилася назавжди. Кожного року з’являються нові обличчя, закохані в пісню.

Микола Капуста у хорі вже рік. Тут він знайшов людей, близьких по духу.

- Я спеціаліст малих жанрів, читаю гуморески, а коли прийшов сюди, ще й співати почав. Завдяки хору відчув себе потрібним. Тут ми спілкуємося, досвідом обмінюємося, спільно творимо, - поділився думками Микола Капуста.

А Євгенія Хитрик співала змалку. Родом жінка з Прилук. Там часто організовували вечорниці, народні гуляння, тож пані Євгенія завжди брала участь у таких заходах, виконувала народні співанки. Потім родина переїхала до обласного центру. Деякий час жінка співала у хорі в Палаці культури будівельників, а коли там розпався колектив, кілька чоловік пішли в міський. Серед них була і Євгенія Хитрик.

- Коли співаю, відчуваю себе молодшою і жвавішою, - сміється співрозмовниця. - А серед моїх улюблених пісень - «Офіцерський вальс», «Осіннє листя».

Чернігівець Володимир Нікітенко п’ять років прагнув потрапити в хор ветеранів війни та праці.

- Я почув, як вони співають, і вирішив, що теж маю бути на сцені разом із ними. Але довго вагався, не вистачало сміливості, - зізнається пан Володимир. - Врешті-решт зважився і зателефонував Миколі Красножо-ну. Він призначив мені зустріч. Відтоді я серед учасників хору і анітрішечки не шкодую, адже тут зібралися люди, об’єднані піснею. Таких голосів, як у них, ніде не почуєш. Навіть якщо й схибиш десь, у ноту не попадеш, то вони своїм співом виправлять усі мої неточності.

Пісня окриляє, надихає, дає відчуття щастя. Саме так в один голос заявляють хористи-аматори.

- У хорі співають учасники та діти війни, ветерани праці, - розповів керівник народного аматорського хору ветеранів війни і праці міського Палацу культури Микола Красножон. - Музичної освіти у наших хористів, правда, немає і нот вони не знають, але кожен виконує пісню щиро й натхненно. І це головне. Репертуар підбираю різний. Буває, що слова - душевні, а музика не підходить. Важливо, щоб музичний твір звучав, а тому часто перероблюю традиційні мелодії. Нині пісні пише комп’ютер, а тому в них немає душі. Тож доводиться все брати в свої руки.

Хористи часто виступають із благодійними концертами у школах Чернігова, у лікарнях, жіночій колонії та геріатричному пансіонаті, організовують творчі вечори в міському Палаці культури театрі, філармонії, завжди беруть участь у святкових заходах у центральному парку та на Красній площі, а ще їздять і по області.

- Це все завдяки нашому керівникові Миколі Красножону. Коли він прийшов у колектив. хор «розцвів». З’явилося багато нових пісень, нас усюди запрошують і всюди хочуть чути. Хор здобув повагу серед чернігівців та гостей міста. З усіх хорових колективів нашого талацу культури ми даємо найбільше конвертів - поділилася Людмила Довгаленко.

До речі, у репертуарі ветеранів війни та праці різні пісні: народні, військово-патріотичні, романси й балади, а ще твори світової класики. Особливо популярні серед чернігівців - «Каштан», «Чернігів - місто золоте», «Тум-балалайка». публіка від них у захваті.

- Звичайно, підвлаштовуємося до сьогодення. Часи змінюються, ми - теж, - упевнений Микола Красножон. - Тепер співаємо і про війну і про козаків, додаємо в програму трішки жартів, танцювальні номери, щоб публіка не занудьгувала. Запрошуємо всіх поціновувачів пісні на наш ювілейний концерт, який відбудеться у Чернігівському міському палаці культури 29 листопада о 15:00. Вхід вільний.



Кажуть, що після п'ятдесяти життя тільки починається. Народному аматорському хору ветеранів війни та праці - 55! Хочеться побажати цим людям наснаги, творчих звершень і многая літа їм і їхньому прекрасному колективу.



Олеся Гордієнко, "Деснянка" №48 (576) від 26 листопада 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: