Рецепт щастя від чернігівського адвоката Олександра Радченка
Олександр Радченко
У дитинстві Сашко довго не розмірковував, ким стати. У Шостці Сумської області, де й народився, він навчався у класі з поглибленим вивченням правознавства. Юридична наука хлопцю подобалася, тож пов’язав із нею життя.
- Нам навіть читали лекції викладачі з Київського університету імені Шевченка, судді, а також працівники правоохоронних органів. Мені було дуже цікаво, - згадує Олександр.
Маючи добру підготовку, співрозмовник вступив на бюджетну форму навчання до Чернігівського юридичного коледжу. А конкурс був - сім чоловік на місце. Тоді хлопець дуже радів своєму успіху, бо грошей платити за навчання його родина не мала. Мама Сашка працювала інженером, а тато - робітником. Вищу освіту .Олександр Радченко здобув у Міжрегіональній академії управління персоналом.
Після того, як отримав диплом, молодий спеціаліст влаштувався юрисконсультом до Збройних сил України в управління тилу. На цій посаді пропрацював п’ять років. Але Олександру завжди хотілося мати власну справу.
- З 2008 року я - директор «Агенції захисту інтелектуальної власності в Україні». На той час в області такого підприємства не було, а потреба у фахівцях існувала. Ми співпрацювали з Українським агентством з авторських та суміжних прав, організаціями колективного управління, зокрема з Українською лігою музичних прав, Українським музичним альянсом тощо. До речі, юристи з агенції, яку очолюю, працювали не лише на Чернігівщині, а й у Криму, Черкаській та Луганській областях, - каже адвокат. - Ми допомагаємо музикантам, письменникам, фотографам та іншим творчим людям відстоювати свої інтереси, зокрема в суді. В європейській і американській правовій системі порушення авторських прав жорстоко карається. За умов нашої подальшої інтеграції до Європи ці питання набудуть нового змісту і в Україні. Щоправда, реєстрація знаків для товарів і послуг - справа недешева: коштує від 5-ти до 13-ти тисяч гривень. Поки що це можуть собі дозволити тільки розкручені торговельні марки. Натомість зареєструвати авторські права на пісні, фотографії тощо можна всього за 100-200 гривень.
Юристи з агенції пана Олександра працюють не лише з творчими людьми.
- Допомагаємо встановити істину в земельних суперечках, спадкових, сімейних, кримінальних та інших справах, -зауважив адвокат.
Співрозмовник також поділився планами на майбутнє.
- Хочу спробувати себе в ролі керівника виробничого підприємства. Вважаю, що в нинішніх умовах, коли долар стрімко дорожчає і завозити товар із-за кордону, зокрема Китаю, стає невигідно, українські бізнесмени мають шанс відродити виробництво, - переконаний юрист.
Хобі

Вільний від роботи час Олександр Радченко любить проводити на природі.
- Я - затятий мисливець і рибалка, - усміхається чоловік.
Коли хлопцю було років 15, дядько почав брати його на полювання. З тих пір цього захоплення Олександр не полишає. Наприклад, взимку разом із товаришами полює на зайців і лисиць. І собаку свою, російську гончу, зазвичай бере до лісу. А в груповому полюванні за ліцензією і кабана, і косулю добував.
Олександр Радченко розповів, що мисливці вірять у всілякі прикмети. На щастя, вони не завжди справджуються.
- Ось нещодавно заїхали з товаришами до лісу, дивимося - назустріч іде бабуся з порожніми сумками. Чоловіки засмутилися, кажуть: «Це - до невдачі». Але усе виявилося навпаки, повернулися додому з дичиною, - згадує пан Олександр. - Мисливці зі стажем кажуть: якщо на початку полювання побачиш лисицю і не застрелиш, цього дня не пощастить. Не можна також брати жінок на полювання. Хоча я знаю кількох представниць прекрасної статі, у яких є власна мисливська зброя і які досить влучно стріляють.
Чотири роки тому чоловік захопився ще й підводним полюванням.
- Щоб займатися таким спортом, треба мати бажання, не боятися води і бути в хорошій фізичній формі. Тут ти сам відповідаєш і за своє життя, і за техніку безпеки, -зауважив юрист.
Зазвичай Олександр зі спеціальним спорядженням пірнає на глибину до шести метрів і полює на щук і лящів.
- Однак я їжджу на річку не стільки за рибою, скільки за задоволенням. Так відпочиваю від роботи, - додав адвокат.
Люблячий чоловік і батько

Олександр Радченко зізнався, що дуже любить свою сім’ю.
Моя радість - у дітях, - ніжно усміхнувся юрист. - Нині моя кохана дружина Тетяна, до речі, теж юрист, у відпустці по догляду за дитиною. Виховує молодшу донечку Василісу, яка народилася у 2013 році. Я з радістю йду додому з роботи, люблю спостерігати за тим, як росте моя крихітка. Ще у мене є старші сини - 12-річний Денис і 9-річний Артем. Вони навчаються у 12-й школі.
Також Олександр охоче поділився рецептом сімейного щастя:
- Чоловіку і дружині треба більше часу проводити разом із дітьми. Хоча в житті існує дві крайнощі: якщо хочеш заробити грошей - багато часу треба приділяти роботі, якщо увесь час сидіти вдома, то не буде у родині достатку. Треба знаходити золоту середину. Людина почуває себе щасливою, коли затребувана у суспільстві, має улюблену роботу і у сім'ї лад. Ось мене запрошували працювати до Києва. Та не думаю, що там був би щасливішим. Можливо, мав би більший заробіток, вищий соціальний статус, але від того не почував би себе краще, - підсумував чернігівський адвокат Олександр Радченко.
Ірина Осташко, "Деснянка" №51 (527) від 18 грудня 2014
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




