• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Путіна може замінити корова. У газопостачанні


реклама

Путіна може замінити корова. У газопостачанні

 

Альтернатива дорогим вуглеводням є і вона доступна кожному. Це доводить 73-річний Микола Федусь, житель села Анисів (Чернігівський район). Він спроектував газову установку, яка працює на екскрементах домашньої худоби. Винахідник переконує, що за бажання середньо-статистичне домогосподарство може повною мірою забезпечити себе газом, електрикою і навіть... паливом для сільгосптехніки.


Винаходу Миколи Яковича більше п’яти років. За фахом чоловік - інженер-механік. Він закінчив Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту, потім працював інженером у спеціалізованому монтажному управлінні. Понад 20 років був викладачем з котельного і газового обладнання в теплокомуненерго. Тож газове господарство - його стихія.

Газ виробляють мікроби

Сама ідея створення біогазової установки у Миколи Федуся виникла багато років тому. А коли з’явився вільний час, чоловік без надмірних зусиль зробив потрібні креслення та розрахунки. Свій винахід Микола Федусь одразу ж запатентував. Виготовити такий пристрій у домашніх умовах було технічно неможливо. Допомогти йому погодилися на Чернігівському заводі металоконструкцій. Установку робив Не для себе, адже тварин у господарстві Микола Якович не тримає. Виготовив її для свого давнього знайомого - анисівця Анатолія Маєша. Головна деталь установки - металевий ящик завдовжки 2,2 метра, шириною й висотою півтора метри. Дно зроблене навскіс під кутом 10 градусів по діагоналі. Всередині камера розділена на три секції, у кожній з яких «працюють» різні мікроелементи. Так, у першій секції виробляється газ із високим вмістом С02, який є поживним середовищем для мікроорганізмів другої секції.

- Переміщення рідини в камері відбувається за принципом сполучених посудин. На дні камери є зрізи по кутах, щоб рідина перетікала з секції в секцію, а зверху - лотки, якими переміщається газ, - розповів раціоналізатор. - Усередині ще є мішалка. Коли піднімається газ, він збирається у жолобах і накопичується з одного боку. Для спеціальної коробки, що на краю жолоба, пристосовано пластикові пляшки, спеціально розрізані і зшиті скобами.

Інженер передбачив все: щоб і газ рухався в потрібному напрямку, і мікроорганізми затримувалися як закваска. Втім, одразу після.запуску установка працювати не буде.

- Мікроорганізми виділяються в процесі роботи. У мене газ після запуску пішов тільки через два тижні. А робота установки розпочалася з того, що в ємність ми залили чотири кубометри води і почали завантажувати коров’ячий гній, - розповів у свою чергу Анатолій Маєш. - Для роботи біогазової установки потрібні певні умови, що враховано під час конструювання і монтажу. Зокрема, щоб не було доступу кисню. Завантаження й вивантаження проводиться ізольовано від атмосфери з допомогою гідрозатворів.

Від укопаного в землю резервуару з гумовим мішком для збирання газу виходить труба до кухонної плити. Об’єм диво-установки невеликий - всього 4 кубічних метри. Але гною від однієї корови цілком вистачає для того, щоб отримати газ для десятигодинного безперервного горіння пальника газової плити.

Більший економічний ефект-від добрива, а не газу

Для ефективної роботи установки потрібна постійна температура (діапазон від 30 до 50 градусів), проте коливання за добу може становити два-три градуси. За різкого коливання температури мікроорганізми гинуть і процес гальмується. Адже метан утворюється тільки у середовищі з постійною температурою за відсутності кисню. Все, як у природі.

Але найбільша користь не від біогазу, а від добрива, яке в результаті хімічних реакцій мікроорганізмів отримують на виході.

За словами Миколи Федуся, воно майже стерильне, бо в установці гине насіння бур’янів і хвороботворні мікроорганізми з перегною тварин, а також створюються такі сполуки фосфору й азоту, які краще засвоюються рослинами. Саме ж добриво дещо густіше за коров’ячу жижу. Воно дуже концентроване, тому сполуку потрібно ще розбавляти з водою в пропорції один до десяти.

На підтвердження його слів, господар установки Анатолій Маєш всі ці роки на піщаній землі збирає небачені до того врожаї.

- Буряки тоді були по 8 кілограмів кожен, у відро не влазили. А рік не удобрював землю - і врожайність упала, - сказав Анатолій Євгенович. - Ми з дружиною переїхали в іншу хату і установку залишили на старому хазяйстві. Тепер думаю, як її перевезти до себе: це ж і газ у хаті, і врожай на полі.

А Микола Федусь каже, що бачив німецькі розрахунки, за якими вдівчі більший економічний ефект не від газу, а від добрива.

Розробками Миколи Яковича давно зацікавилися звичайні люди. Йому повсякчас телефонують зі Львова, Одеси, Кіровограда... Відтак, за його проектом, фермер з Кіровоградщини завершує процес будівництва біогазової установки для своєї свиноферми об’ємом 60 кубічних метрів.

Спочатку фермер звернувся до німецької компанії «ЗОРГ» яка постачає в Україну вже готові установки.

Однак їхня вартість у середньому складає 180 тисяч євро. Зрозуміло, що для фермера ціна аж занадто висока. Будівництво ж промислової біогазової установки за проектом Миколи Федуся знизило її вартість у п’ятнадцять (!) разів. Різниця дійсно разюча, тим паче, що сам розробник не вимагає оплати за свої послуги.

Біогазову установку - в кожну сільську родину!

До речі, раціоналізатор не збирається зупинятися на досягнутому, Він запатентував ще один різновид біогазової установки. Для її будівництва потрібні і бетонні плити, й цегла. В більшості установок, які нам пропонують зарубіжні компанії, газ, який піднімається з рідини, розташований над самою рідиною. Проаналізувавши формули перетворення, чоловік дійшов висновку, що ліпше б газ розташувався не над рідиною, а... в самій рідині.

- Від цього процес протікатиме більш ефективно, а газ буде чистішим, - пояснив Микола Якович. - Газ відокремлюється від рідини наприкінці самого процесу. А за рахунок того, що горішня плита йде з ухилом, газ збиратиметься в окремому кутку, тому він буде чистішим.

Такі установки він спроектував і для ферм, і для приватних домогосподарств, де утримують дві й більше корів чи свиней. Зайвий біогаз накопичуватиметься в еластичному газгольдері, на який для регуляції тиску ставиться ящик з вантажем. Тиск розрахований для побутових газових приладів (130 мм водяного стовпчика), тож тут навіть редуктори не потрібні. Ще один з плюсів біогазу: для його експлуатації не потрібно додавати зайвих хімічних сполук. Мова йде про запах.

- Калорійність газу є надзвичайно малою і в ньому присутня незначна частина сірководню, - пояснив Микола Фе-дусь. - Якщо в контейнер заправляти рослинність і додавати трішки екскрементів корів для закваски, то його там буде мізер.

За словами раціоналізатора, з біогазу можна виробляти ще й електроенергію.

- Понад 2,5 тисячі європейських біо-газових установок виробляють більше 10 мільйонів кіловат-годин електроенергії та близько 10 мільйонів гігакалорій теплової енергії щороку, - повідомив чоловік. - Українському уряду ще треба повчитися у європейців.

Відомо також, що існують технології, за якими можна отримувати метиловий спирт - метанол. Метанол є високоокта-новою сполукою, ним можна навіть гоночні автомобілі заправляти.

Біогазові установки знаходять дедалі ширше застосування у світі. Вони забезпечують безвідходне виробництво сільгосппродукції й безкоштовні енергоносії для виробничих потужностей. Білоруські вчені підрахували: якщо всі свино-комплекси їхньої держави облаштувати такими біогазовими установками, то цю потужність можна буде порівняти хіба що з атомною електростанцією.

В Україні ж завдяки існуючій сировинній базі є величезний потенціал із виробництва біогазу. Тільки в промисловому тваринництві його виробництво можна збільшити до 2,5 мільярда кубометрів на рік, а з використанням усіх джерел річний потенціал виробництва біогазу в Україні може становити щонайменше 21 мільярд кубів.




Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №31 (483) від 31 липня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Микола Федусь, біогаз, Віталій Назаренко, "Чернігівщина"

Добавить в: