Наші в Брюсселі: отримати європейську освіту простіше, ніж вийти заміж за бельгійця

Чернігівка Дар’я Штанько вже три роки в Брюсселі — столиці шоколаду, пива і європейської демократії. Підкорювати Європу дівчина поїхала, тільки-но отримавши диплом бакалавра — перекладача з французької та англійської. Рік працювала нянею в бельгійській родині за програмою «Au-pair», а потім навчалася в престижному університеті. Опанувала голландську та китайську, здобула ступінь магістра з міжнародної економіки та зустріла майбутнього чоловіка.

Магістратура у престижному вузі — всього 500 євро

Європейська освіта, про яку багато хто так мріє, виявилася навіть дуже доступною — і в матеріальному плані також. Хогес хол — університет Брюсселя, пропонує всього за рік отримати магістра з міжнародної економіки студентам, які раніше з економікою не були знайомі взагалі.
— Скласти треба було тільки міжнародний тест з англійської мови — IELTS або TOEFL. Плюс надати свій диплом та мотиваційний лист. Україна підписала з Бельгією угоду, тому для нас ціна за навчання така ж, як і для бельгійців, — 500 євро за рік. Погодьтеся, у кращих університетах України магістерські програми коштують значно дорожче. Програма непроста, тому вчитися можна й більше року, складаючи поступово всі курси. При цьому платити за навчання треба не всю суму, а тільки за ті кредити (предмети), що не склав вчасно.
Навчатися не дуже складно, допомагає Інтернет. У кожного студента є доступ до університетського сайту, де всі сайти викладачів, довідкова інформація, конспекти. Якщо пропустив якусь лекцію, цілком можеш прочитати її вдома. Тому готуватися набагато легше, можна не конспектувати. На лекціях можна користуватися ноутбуком, хоча в кожній аудиторії проектори, екрани.

Щоб одружитися, потрібна довідка про доходи

Та в Бельгії Даша залишилася не тільки заради навчання. Тут вона зустріла майбутнього чоловіка. Олександр — бельгієць за паспортом, але росіянин за походженням. Він із родиною переїхав до Брюсселя з Киргизії 10 років тому.
Але вийти заміж за бельгійця не так уже й просто!
— Це ціла історія! — долучається до розмови Олександр. — Спочатку нам призначили співбесіду, де визначали, чи не є наш шлюб фіктивним. Нас посадили в різних кімнатах і ставили каверзні запитання. Наприклад, що ви дивилися по телевізору, хто з вас учора готував вечерю, як звуть батьків, які дарували подарунки один одному. Відповіді мали співпадати. І тільки після цього призначили дату весілля.
Але це ще не все. Щоб дружина могла отримати документи на право проживання в Бельгії, чоловік повинен надати… довідку про доходи.
— Бельгієць повинен працювати з мінімальним прибутком 1200 євро. Для того, щоб вистачало забезпечувати себе і дружину, — пояснює Саша.
— Нам пощастило, наш муніципалітет належить до центру, тож весілля було на центральній площі Брюсселя, у старовинній ратуші, де розписувалися королі, — додає Даша. — Весілля було дуже красиве, церемонію проводили у традиційних костюмах. От тільки всі дивувалися, що ми дуже молоді — нам було по 23. У європейців же прийнято одружуватися після 30. Дітей народжують після 35. Можливо, так обережно ставляться до шлюбу, бо розлучення коштує дорого — адвокати, штраф. Та й чекати на розлучення треба від року до трьох. Тому іноземці зазвичай обирають просто спільне проживання. Це теж документально підтверджується і дає практично ті ж права. Тільки треба довести, що ви знайомі не менше року — показати спільні фото, переписку.

Африканські дипломи приймають, українські — ні

Зараз Саша вивчає комп’ютерну графіку в університеті. Підробляє на тимчасових роботах та отримує допомогу від держави. Даша тільки-но отримала диплом і збирається на стажування, щоб хай і за меншу зарплатню, та отримати досвід роботи в хорошій компанії. Адже навіть із європейським дипломом усюди вимагають стаж.
— Українські та російські дипломи тут не вважають за освіту взагалі або ж понижують рівень при виготовлені еквівалента — з магістра можуть зробити бакалавра. У той час як навіть африканські дипломи приймають, — пояснює Даша. — Тому наші співвітчизниці в основному прибирають, миють посуд у ресторанах, дивляться за дітьми. Чоловіки — на будівництві. Але це ті, хто не знає мови, не хочуть вчитися. Молодь влаштовується краще, працюють у нормальних фірмах. Для цього, особливо в Брюсселі, треба обов’язково знати французьку й голландську мови. Якщо хочеш працювати у сфері туризму, сервісу, то ще й англійську.
За словами пари, середня заробітна плата в Брюсселі — близько 1500 євро. Ціни на продукти практично такі ж, як і в Україні. Недешевий транспорт. Проїзний на всі види транспорту на рік обійдеться близько 470 євро, одна поїздка — 2 євро.
Зняти квартиру коштує близько 600 євро. До того ж це також не дуже просто. Треба надати довідку з постійного місця роботи. Навіть дивляться контракти — чи справді є стабільний прибуток. Тобто варіант «за мене буде платити мама» не проходить. Взагалі квартири здають переважно тільки на тривалий термін — на три, шість і дев’ять років. А от кредити на житло дешеві — під 6—7%. І є ще спеціальні пільги для малозабезпечених.

Рай для малозабезпечених

Бельгія — країна дуже високих соціальних стандартів та надійного соціального захисту. Податки дуже високі — їх рівень залежить від доходів. Фактично виплати по безробіттю практично такі ж, як і зарплатня. Ті, хто ніколи не працював, також отримують соцдопомогу, за яку можна прожити, орендувати житло. Цим в основному користуються приїжджі. Медична допомога, транспорт, навчання на мовних курсах, школа і дитсадок для дітей — також безкоштовні для емігрантів. Багато хто вважає, що жити за рахунок держави вигідніше, і навіть не намагається знайти роботу.

2000 сортів пива в одному меню

— Вільний час бельгійці переважно проводять у пабах, — розповідають Даша і Саша. — Бельгія — країна пива, шоколаду та фріток. Фрітки — це картопля фрі. Бельгійці чомусь вважають, що саме вони її вигадали і тільки вони її правильно готують. Що ж до пива, то воно дійсно смачне, є дуже багато сортів. Наприклад, є вишневе, яблучне, бананове, кокосове. Причому це не ароматизатори. Ще у процесі бродіння в напій додають справжні фрукти. Паби в Брюсселі на кожному кроці, у кожному підворітті. Це головна розвага для місцевих. Наприклад, на вузенькій непримітній вуличці, на яку в Україні в темну пору було б страшно і заходити, можна відшукати наймодніший, найкрутіший паб. В одній місцині є більше 2000 сортів пива з усього світу, навіть українське. Зважайте, пиво є дуже міцне — і по 12%. Тому якщо тут і напиваються, то пивом, міцніші напої вживають рідко.

У Брюсселі брудно і немає сонця

Але життя в Брюсселі — далеко не чарівна казка і не рай на землі. Свої проблеми і труднощі є всюди.
— Брюссель — дуже брудне місто, особливо порівняно з голландськими околицями, — зазначила Даша. — Тут дуже багато емігрантів з Африки. Коли будували метро, бельгійці не хотіли працювати на будівництві. Тоді держава запросила робочих з Марокко. Їм і їхнім родинам усім дали громадянство. А родини там величезні — по 10 дітей народжують. Тепер це проблема, адже вони роблять усе, що хочуть. Дуже високий рівень злочинності. У мене за тиждень у метро вирвали прямо з рук телефон та електронну книжку. У подружки прямо з шиї зірвали золотий ланцюжок. Поліція нічого не може вдіяти.
— У Брюсселі практично не буває сонця, — додає Саша, — постійно сіро й туманно, тому всі бельгійці п’ють вітамін D у таблетках. Зимою і влітку часто дощить. Зате температура цілий рік практично однакова, і дуже рідко опускається нижче нуля.
Магазини в Бельгії працюють до 18—19-ї. Це незручно, адже саме в цей час закінчується робота в офісах, і купити харчі просто ніколи. У неділю все закрито взагалі. Але перепрацьовувати держава не дозволяє — люди, у тому числі й продавці, повинні відпочивати.
Та при всьому цьому молоді люди не роздумують, чи залишатися їм жити в Європі.
— Тут я можу бути впевнена: якщо я працюю, то можу достойно жити. Я впевнена, що можу себе одягнути, нормально їсти і не відкладати кілька місяців на зимові чоботи, — зітхає дівчина. — А ще — переді мною відкритий світ. Я можу сісти в потяг чи автобус і прокинутися в Парижі чи Амстердамі. А можу за кількадесят євро злітати в Барселону чи Венецію. І все — без жодних віз, кордонів, митниць!

***

Бельгія — країна дуже високих соціальних стандартів та надійного соціального захисту. Виплати по безробіттю практично такі ж, як і зарплатня. Ті, хто ніколи не працював, також отримують соцдопомогу, за яку можна прожити, орендувати житло. Медична допомога, транспорт, навчання на мовних курсах, школа і дитсадок для дітей — також безкоштовні для емігрантів

Спілкувалася Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості» №34 (1171)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: