За стіл сідали по черзі: одні їдять, інші чекають

Так у Дігтрярівці Новгород-Сіверського району відсвяткували 100-річний ювілей Олександри Маджуги.

— Маму прийшло привітать 60 людей, — радіє 75-річна Віра Вишневська, дочка ювілярки. — І звані, і незвані були. За стіл усі не поміщалися. Доводилося чекать. Одні сядуть поїдять, потім другі. Ніхто не залишився голодним. Поз'їжджалися всі родичі: четверо доньок, невістка, 8 онуків, 9 правнуків. Сім машин під двором стояло! Привітала маму сільський голова. Подарувала велику двоспальну вовняну ковдру. З райадміністрації приїжджали. І також з ковдрою. Тільки з меншою. Ще й квіти подарували.

Олександрою Степанівною у Дігтярівці захоплюються.
— Минулого року вона отримала звання «Мати-героїня», — розповідає сільський голова Тетяна Школьна. — У бабусі було п'ятеро діток. Син уже помер. Чотири дочки залишилося.

— Два сини було, один помер трирічним, — доповнює Віра Вишневська.
— Вона і на городі порається, і шиє постільну білизну швейною машинкою, — хвалить односельчанку Тетяна Володимирівна.
— Кажу їй: «Мамо, сядьте відпочиньте». А вона не згуляє, переконує: «Як не буду робить, то помру», — говорить донька. — Ще й зарядку зранку робить. Руками-ногами вимахує, головою крутить. І мені радить.

— У вас у роду є ще довгожителі?
— Баби повмирали рано. Батько у 84. Серед дочок я найстарша. Ніні 73, Тані 68, Галі 62. У кого мама пішла — не знаю. І все ж життя у колгоспі тяжко пропрацювала. І дома робила. Доля така.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №16 (1406)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.