92-річна Анастасія Шульга: «Кому як на роду написано, так і буде»
Анастасія Шульга
Корінна менянка.
Під час війни робила в колгоспі.
Потім поїхала в Донбас.
— У Донбасі і трьох років не побула. Почала хворіти, — згадує.
Повернулася у Мену. Важко робила. І в полі, і в лісі.
— Робила навіть важче, ніж деякі чоловіки, — каже.
— Не вийшли заміж, добре це чи погано?
— Кому як на роду написано, — мовить баба Настя після паузи. Нема в її словах ні жалю, ні смутку.
— Невже ні в кого не закохувались?
— А толку з того, що закохувалась, — відповідає бабуся. — Якщо хороша людина поряд, то й кохання. А нема поряд людини — нема й кохання.
Зараз Анастасія Шульга майже не встає з ліжка.
Доглядають її племінник Микола Шульга з дружиною.
Микола для рідної тітки зробив своєрідний сигналізатор. Щоб уночі могла покликати на допомогу. Підвів до ліжка електровимикач. Натиснеш на кнопку — замигає лампочка у хаті.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №12 (1402)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: баба-дівка, людські долі, «Вісник Ч», Тамара Кравченко




