Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Микола Глазок: «Уперше за 57 років життя роблю таке на хрещенські морози». 21 січня чоловік пересадив молоду грушу
Карантин

Микола Глазок: «Уперше за 57 років життя роблю таке на хрещенські морози». 21 січня чоловік пересадив молоду грушу

Більша половина зими позаду, а стовпчик термометра тримається на плюсовій позначці. Якщо і опускався нижче, то вночі. Жителі області кажуть: у саду і на городі весна. Може, у лютому тюльпани цвістимуть, а тоді зразу картоплю садити, щоб у квітні молодою ласувати?


Микола Глазок біля деревця, яке «сидить» на новому місці

— Ще такої зими не пам’ятаю, — випускає тютюновий дим у прочинене коридорне вікно Микола Глазок зі Слабина Чернігівського району. — Як у дитинстві у цей час по снігу вище парканів ходили — було, як морози скажені лупили — знаю. А щоб я дерева пересаджував — дивина та й годі! Оце 21 січня грушу викопав і на друге місце переніс, бо на попередньому заважало нашому господарству. Земля не мерзла. Нема сенсу весну чекати, січень, як березень.

Чоловік проводить подвір’ям.

— Під хвірткою кущ бузку сидить, так набубнявілось. Та ж біда і з персиками, — перераховує. — Не може ж зима без «мінусу» бути, як ударить у березні — плакали наші фрукти.

Бузок Глазкам лишився від попередніх господарів дворища. Родина у Слабині живе другу зиму. Із Клюсів на Сновщині переїхали сюди: до сина з родиною, та й Чернігів ближче. Персик у садку саджали самі.

Город господарів поки без зелені.

— Цибулю на зиму садимо, але жінка Оля робила це пізніше за інших, у листопаді. Того ще й не зійшла. А в інших — зелені городи, — пояснює.

А ще у Миколи своя пасіка, з Клюсів перевіз. Вулики — завжди на вулиці, і зиму, і літо. Говорить, бджолам цьогорічна погода не підходить

— Як тепло і сухо — то це в плюс для них. Та й холоди — не біда. Бджоли не морозу бояться, а голоду і вологи. Якби мороз і сонечко, вони б і облітались. А зараз не з’являються з вуликів.

Господар нахиляється до кущиків сантиметрів по сім-вісім.

— Квіти ось зеленіють, придивляється. — Це ще від попередніх господарів лишилися. Багато у дворі Глазків і вічнозелених кущів, які росту н. навколо штучного ставочка: самшит, магонія падуболис і на.

— Як сніг, так красиво листя магонії зеленіє! — сплескує в долоні Ольга Глазок, дружина Миколи. — Тільки цього року зелень с, а снігу — оце трішки випав, а до вечора, мабуть, розтане.

Неподалік від слабинських новоселів — двір сім’ї Стук.


— Жінка жаліється, що квіти пропадуть, — зітхає 54-річний Володимир Стук, котрий працює слюсарем газової служби. — Ті, що наприкінці лютого - на початку березня мають лізти з землі, уже попрокльовувалися. Ті ж підсніжники. На городі — цибуля і часник зійшли. З осені укривали, тепер доведеться розгрібати, ламати пір’я. Ще такого не було. Зазвичай, як сніг зійшов — протикаються. А це в осінь ще повилазило. Цього року хорошого урожаю не жди.

На кущах смородини бруньки розпустилися.

Кажуть, така зима була 130 років тому. Останню хорошу зиму пам’ятаю років три-чотири назад — діти тунелі копали, щоб від одного корпусу школи до іншого дійти.

А ще я зимовий рибалка. Цього року і на лід не зійшов, бо льоду нема. А як і пришерхне, то страшно ж — життям ризикувати за тією рибою. А з берега ловити — так це ж літня риболовля.

Оце день чи два назад вешенки (гливи) на пеньку бачив.

Володимир Анатолійович веде до пня, де бачив гриби.

— А, бач, нема, а були ж руденькі такі. Хтось уже з’їв. Не встиг я.

Та, разом з тим, Володимир Стук каже, що кури гарно несуться, худоба добре зимує.

Крім цибулі і часнику, на городах рясно зеленіє петрушка, подекуди — жито. У дворах — травичка.

А ще бідкаються селяни — картопля сильно поросла. Парості уже обламувати треба.

У сусідній Якубівці також від теплої зими зелень проривається з-під землі.

Тюльпани, нарциси, — загинає пальці 58-річна Катерина Сиза.

— Так на 8 Березня не тепличні, а з клумби квіти будемо від чоловіків отримувати? — киваю на 61-річного чоловіка співрозмовниці Володимира Васильовича

— Не зацвітуть, — маше рукою Катерина Іванівна. — Сонця нема. За кущі смородини, яка викинула бруньки, не переживаю — таке вже бувало, переживе, як морози вдарять. А от що з цибулею буде? Вона ж добре пір’я вже пустила. Садимо на зиму. Бо розвелася муха, яка цибулю нищить. Як весною садити — пізніше вилізе, муха поїсть. А на зиму — раніше проклюнеться, кузька на неї не встигає.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №5 (1759), 30 січня 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: груша, Микола Глазок, «Вісник Ч», Вікторія Товстоног

Добавить в:


ЦентрКомплект