чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Перша прес-конференція Хранителів курганів



Перша прес-конференція Хранителів курганів

Ось цих четверо молодих чоловіків об’єднала спільна мета - зберегти прадавню історію України. За освітою і покликанням краєзнавці, дослідники, історики і просто активні люди стали справжніми хранителями курганів. їхня спільнота, яка виникла зовсім недавно, має вже з десяток добровольців не лише з Чернігівщини, України, а навіть Канади. Хранителі курганів - це не просто об’єднання, ініціатива заради збереження пам’яток, це - справжній рух, що стрімко шириться світом і вочевидь своєю діяльністю привертає увагу небайдужих.



Кожен з активістів опікується одним чи групою курганів і, якщо раптом помічає, що пам’ятку намагаються розорати чи вже знищили, докладає максимум зусиль зі збереження. Зазвичай звертаються до землекористувачів, правоохоронців, народних депутатів. Але не все відбувається так, як хотілося б оборонцям історичної спадщини. Деякі агрохолдинги просто ігнорують закон, тим паче міра покарання для таких промислових гігантів - те ж саме, що пригрозити пальчиком.

- Разом і батька легше бити! - так сказав після першої прес-конференції, яку активісти провели нещодавно в обласному центрі, хранитель групи курганів Безводівки, що на Ічнянщині, Олександр Кликавка - ініціатор і засновник спільноти Хранителі курганів.

- Перед поїздкою зі столиці до Чернігова одна добра людина відправила мені подарунковий талон на 20 літрів бензину. Така підтримка ентузіастів дає розуміння, що моя робота і боротьба Хрантелів курганів потрібна не лише їм самим, - каже Олександр.

- Агрохолдинги всупереч Закону вирощують на історичних пам’ятках сіль-госпкультури і заробляють на цьому хороші гроші, завдаючи при цьому величезні збитки державі, 3 мільйони гривень за один курган. Агропід-приємства мають великі ресурси для протистояння державним органам, можуть наймати юристів, лобіювати свої інтереси... Тому відстояти справедливість ми зможемо тільки разом!

Проблема охорони історичних пам’яток охоплює всю країну. Під загрозою нині кілька тисяч курганів тільки на Чернігівщині. Вони збереглися до нашого часу і належать до культурного пласту віком 5 тисяч років.

- Кургани - це не тільки давні захоронения, це також культові та астрономічні об’єкти, - наголошує Олександр Кликавка. - Яскравий приклад - курганний комплекс Без-водівка на Ічнянщині. Він - унікальний! Це справжня пригоризонтна обсерваторія!

Завдяки активній життєвій позиції Олександру вдалося врятувати археологічну пам’ятку - курган 2231-8. До цього його просто розорали плугами латифундисти.

Хранитель кургану Зелена Могила, що на Борзнянщині, Віталій Назаренко веде справжню боротьбу з агрохолдингом, який обробляє місцеві землі.

- Злочинне недотримання землекористувачем пам’яткоохоронного законодавства та розорювання ним групи давніх курганних некрополів поблизу сіл Пам’ятне, Прохори та Хороше Озеро зафіксували спеціалісти з Чернігова. Всі ці пам’ятки -на обліку та охороняються законом! - наголошує Віталій. - Зафіксовані факти тягнуть на статтю 298 Кримінального Кодексу України - нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури. Зокрема, в частині другій згаданої статті йдеться, що такі дії караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Нині цією справою зацікавилася Генеральна прокуратура.

Хранитель кургану Переп’ятиха, що на Київщині, краєзнавець В’ячеслав Бутенко каже, що від-стежити тих, хто розорює кургани, можна тільки вручну і для цього потрібно звірити реєстр археологічних пам’яток і сучасні супутникові знімки.

- Курганів в Україні- тисячі, тому для такої роботи потрібно створювати спеціальну комісію, - каже В’ячеслав. - А це неабиякі ресурси. Я, до речі, вже подбав про те, аби якимсь чином автоматизувати цей процес і розробляю нейронну мережу, що матиме у своїй базі реєстр і аналізуватиме супутникові знімки хоча б останніх років. Якщо виявимо зміни, будемо вручну дивитися, чи справді курган розораний.

Хранитель Новомлинського кургану Юрій Мурог - режисер, етнічний білорус, проживає в Канаді. Його дід виходець з Нових Млинів Борзнянського району.

- Кілька років тому я відвідав село, зробив фотографії, - каже Юрій.

- Курган був покинутий, його занедбали і понад два десятки років тому люди там навіть утворили смітник. Лишати так, як є, було просто неприпустимо. У мене виникла ідея створити документальний фільм, у якому курган став би символом відродження. І нині в Нових Млинах археологічна пам’ятка стала місцевою візитівкою, яку доглядають і оберігають.

ГІрем’єрний кінопоказ роботи хранителя українського кургану має відбутися незабаром у Канаді, У Нових Млинах стрічку вже бачили.

За словами заступниці директора департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Людмили Замай, самотужки боротися охоронним структурам із потужними агрохолдингами, яким часто байдужа доля пам’яток, непросто. Нині департамент має в судах різних інстанцій 19 справ, що стосуються порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

- Наш регіон має найбільшу кількість об’єктів і пам’яток - 9 тисяч. З них - близько 4,7 тисячі - пам’ятки археології. - повідомляє Людмила Замай. - Дещо паспортизовано, проте й ці документи старого зразка. А на нові коштів у держави не вистачає. А якщо паспортів немає - у судах виникають проблеми. Ось на Одещині знайшовся відповідальний бізнес, який профінансував виготовлення нових паспортів. На Чернігівщині таких добродійників, на жаль, поки немає.

Хранителі курганів запрошують небайдужих долучатися до їхньої спільноти.

Лариса Галета, «Деснянка» №33 (768) від 15 серпня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: історія України, хранителі курганів, Безводівка, Галета, Деснянка

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект