Мобільна версія сайтуНовини 
Людям про людей
(2 квітня 2026 14:04) Микола Надточій з Підлісного не збуває 28-річну корову, бо жаліє— Не віддав би її і за мішок золота, навіть якби за неї стільки пропонували! — каже про свою стареньку корівку 62-річний Микола Надточій із села Підлісне Кіптівської громади Чернігівського району. Сюди він перебрався з обласного центру, щоб допомагати мамі з господарством. Неньки вже чотири роки немає, а з усього господарства лишилася тільки Майка, якій щонайменше 28 літ.
Коментарів: 0
(1 квітня 2026 14:29) Ірина Сільченко щодня чекає свого єдиного синаРанок у Ірини Сільченко починається з молитви за сина і вечір закінчується молитвою за сина Андрія. Мама просить Пресвяту Богородицю захистити від бід її кровиночку і молить Господа Бога повернути синочка живим. Андрій Сільченко з 15 липня 2024 року вважається безвісти зниклим.
(1 квітня 2026 14:08) Ольга Гаврилець: школа як простір сили, мрії та майбутньогоОльга Леонідівна Гаврилець – вчитель математики та економіки, яка отримала освіту в Ніжинському педагогічному університеті. Професія вчителя завжди була для жінки особливою, адже ще з початкової школи вона мріяла також колись навчати дітей. Так і склалося.
У нинішньому році Ніжинський театр імені Коцюбинського відзначає свій дев’яносто третій театральний сезон. Історія створення цього мистецького закладу досить незвична. Заснований театр був у жовтні 1933 року на базі аматорського театрального колективу Буриньського цукрового заводу, що на Сумщині.
За дверима монастиря – не втеча від світу, а пошук себе. Ієромонах Януарій називає монаха мрійником – тим, хто прагне бути якнайближче до Бога. Його шлях – від юнацьких пошуків і мистецтва до монашого життя, від Криму – до Чернігівщини, від сумнівів – до чіткого вибору.
(31 березня 2026 15:16) Марія Мамич: «Хочу, щоб мої діти самі обрали життя у селі»Свою Яблунівку Марія Мамич (Жук) дуже любить. Переживає за долю села і мріє, щоб її діти, Іван і Анастасія, залишились тут жити, коли виростуть. Але щоб самі це вибрали, не з примусу. Марія Вікторівна — активістка, волонтерка, дочка і мама волонтерів, депутатка Яблунівської сільської ради восьмого скликання.
(31 березня 2026 14:40) Педагогиня Людмила Божко з Гмирянки вже 33 роки запалює інтерес у дітей до розвиткуКажуть, що справжній педагог – це той, хто вміє розгледіти іскру таланту ще до того, як вона стане полум’ям. Для вихованців Гмирянського ліцею таким провідником у світ техніки та творчої фантазії стала Людмила Петрівна Божко – керівниця гуртків КЗ позашкільної освіти «Ічнянський будинок дитячої та юнацької творчості» Ічнянської міської ради.
«Несе Галя воду…», — наспівує Євдокія Архипенко. Коли який настрій — така і пісня. Добре згадає — пісня весела, а коли горює — тоді мелодія сумна. Частіше чути церковні наспіви, бо до 82-х років вона співала у церковному хорі аж 15 років з моменту відкриття церкви у 2000-му.
(31 березня 2026 13:54) Гордість Ічнянщини: будні рядового медика Дмитра НакоренкоУ дитинстві Дмитро Накоренко нічим особливим не відрізнявся від своїх однолітків. Звичайний школяр, який ганяв м’яча, займався спортом, особливо волейболом, намагався добре вчитись, допомагав батькам. Але чужий біль ніколи не залишав хлопчину байдужим.
(30 березня 2026 14:25) Їм від 60 до 80 років. І вони танцюють. Навіть під звуки обстрілів і сиренНа четвертому поверсі приміщення у Городні, яке колись належало районній раді, залишилась велика зала, де раніше збирались на сесії депутати. Нині тут щочетверга лунає музика. Навіть коли на вулиці виє сирена або чується ненависний гул шахедів.
Новинні розділи
- Місто і регіон
- Людям про людей
- Місто говорить
- Опитування тижня
Експорт новин
