Якими ласкавими іменами вас називають? А ви?

14 лютого був день закоханих. 8 березня буде жіночий день. Той, хто дотримується радянських традицій, теж привітає свою пару. Але навіщо чекати спеціальних днів? Любов можна проявляти повсякчас, і не завжди на це треба гроші. Досить звернутися до дружини (чоловіка) ласкаво. «Зайчик», «квіточка», — сказати так нічого не коштує, а стосунки поліпшує. Як називають вас? Як говорите ви?



«Раніше Хаятинина. Тепер просто бібліотекарка»

Ольга Коваль, бібліотекар, Велика Дорога, Ніжинський район:

— Як була малою, була жива бабуся Хаятина. Люди так мене і називали: «Оля Хаятинина». Тепер кличуть по професії: бібліотекарка. Або ж Ольга Петрівна. Я незаміжня, чоловіка поки немає. Ото і називати по-лагідному нікого.

«Котик, зайчик – такого не заведено»

Галина Рябчун, бухгалтер, Велика Загорівка, Борзнянський район:

— До чоловіка звертаюся «Іване», «Ваню», «дідусю». Бо він уже дідусь, а я бабуся. Він до мене — «Галю. Галинко». У молодості міг назвати Галочкою. Котик, зайчик — у нас такого не заведено. Батьки наші також одне до одного не зверталися пестливо. Життя було важке, трудове. За роботою не вистачало часу на сюсюкання.

«Коханий прилетів»

Григорій Зубко, Красносільське, Борзнянський район:

— Так говорила дружина, коли я повертався з рейсу. Працював водієм. Приїдеш здалеку натомлений. Катерина Василівна обніме, поцілує, скаже ласкаві слова. Це так важливо, повірте. І для чоловіка, і, особливо, для жінки.

Катерина працювала на свинофермі. Мене нема, буває, й добу через роботу. А на ній усе господарство. Як не подякувати гарним словом? У молодості звертався до Катерини «сонечко», «ластівко», «Катеринко». Любили одне одного. І зараз любимо. Золоте весілля відгуляли.

Нащо мудрувать? Як назвали, так і лагідно

Степан Шаповал, пасічник, Іржавець, Ічнянський район:

— Дружину лагідно називаю, як батьки назвали. Наташа або Наталя. А нащо мудрувать? Яке ім’я дали, так треба і називать, і дружина мене зве Стьопою. Дітей також по імені. Нащо оті котики, зайчики? Погоди в домі не змінять. Я весь час кручусь біля своїх бджолосімей. І навіть в улюбленій справі немає пестощів.

Була «моя хороша», а стала «бабо»

Галина Нестеренко, пенсіонерка, Бахмач:

— Коли зустрічалися і перші років п’ять після того, як одружилися, чоловік називав мене «моя хороша». Як з’явилися діти — «наша мамка». Коли син з дочкою виросли, поженилися і з’явилися онуки, я стала бабою в прямому і в переносному значенні. Хоча мені було, коли народилася перша онучка, 48 років. З тих пір я «бабо». Тільки залежно від ситуації це говориться мені різним тоном: «Бабо, що в нас поїсточки?» «Бабо, чого досі не зробила?!»

«С*ка, б*дь»

Євген Вакула, інспектор патрульної служби з Козельця, у минулому дільничний інспектор у Кудрівці Сосницького району:

— Це найлагідніші слова, якими називають одне одного під час сімейних сварок. Коли працював дільничним, часто викликали на сімейні розбірки. Чого тільки не наслухаєшся там, як тільки один одного не обзивають. А через день-два миряться. Недарма є приказка: «Муж і жена — одна сатана». Та коли посварилися раз, полаються і вдруге, і втретє. Бо викликали, зазвичай, одні й ті ж. Я особисто називаю свою дружину найтеплішими словами. Киця, зайчик, котик. Знаю, що жінка любить вухами.. Цінує ласкаві слова, і відповідає взаємністю.

Тижневик «Вісник Ч» №8 (1659), 22 лютого 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: