Сирена завила тихіше, ніж калатав шкільний дзвоник

26 жовтня на території військової частини А-1479 поблизу населеного пункту Дружба Ічнянського району, де зберігаються боєприпаси до наземної артилерії, завила сирена. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав строк до 4 листопада перевірити готовність до захисту населення в зоні можливого ураження.



Сирена має сповістити про небезпеку учнів Дружбівської школи і населення в радіусі трьох-чотирьох кілометрів. Натягаю шапку на вуха, наверх ще й капюшон. Думаю: як зареве! Вмикають. А вона слабша, ніж сигнал автомобіля. Чиновники переглядаються між собою. У школі лунає дзвінок — він гучніший за сирену! Прямую до губернатора Валерія Куліча.

— Валерію Петровичу, ви чули, яка слабка сирена?

— Для того ми тут і зібралися, щоб з’ясувати, як є насправді.

Директор департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА Сергій Болдирєв доповідав Кулічу про оповіщення по радіо, через СМС-повідомлення. У будинку культури зібралося багато людей: цивільні і військові. Які СМСки — перемовляються між собою. У Дружбі бере лише «Київстар». А в селі Августівка, яка в першій лінії ураження, відстань від складів зі зброєю — три кілометри, жоден оператор не бере.

— Як же люди дізнаються, раптом почнеться пожежа, як у Калинівці?

— Почне бахкати — почують. Відстань польоту реактивного снаряду — до 60 кілометрів. Це якщо він випущений з пушки. А якщо здетонує — лише 30. Навкруги ліс, доки летітиме, між деревами заплутається. Он у Балаклії на 10 кілометрів снаряди відлітали від краю території.

— А осколки? — допитуюсь.

— Які там осколки? Хіба що болванка зруйнує стіну, у будову вклиниться. Та і вибуховою хвилею може зруйнувати споруду, завалити навіть погреби. Тому ховатися в них — це 50 на 50. Надійніше тікати.


Навчальна евакуація з Дружби

Виходимо з клубу надвір. Діти побігли до шкільних автобусів. Рятувальники розповідають, що тільки дітей вивезуть централізовано і старих. Решті доведеться вибиратися самотужки, хто чим може: авто, велосипедом, на підводі і пішки.

З Дружби показово на військових вантажівках вивозили людей. Жінки з великими сумками і пакетами дерлися на кузов. Подавали одна одній руки, усміхалися. Не дай Боже, лихо, то ще й ногами в лице штовхатимуться, подумала.

Пізніше в Ічні також лунає сирена. Вона єдина на все місто, розташована на молокозаводі. Потужніша за дружбівську, але теж не надто голосно звучить.

МНСники грали постраждалих. У просмаленому одязі, з забинтованими головами.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №44 (1643), 2 листопада 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: