«Рідина у легенях. Рідина у черевній порожнині. Шкіра лимонного кольору». У 23-річного Олександра Бондаренка — цироз печінки

У 23-річного Олександра Бондаренка — цироз печінки. Потрібна пересадка

Частину органа дасть батько, токар ніжинського заводу «Прогрес», 52-річний Сергій Бондаренко. Трансплантація, яку зроблять у київському інституті імені Шалімова, обійдеться півтора мільйона гривень. Це підрахували в економічному відділі інституту.


Олександр Бондаренко

У Олександра Бондаренка, п’ятикурсника київського Національного інституту університету біоресурсів і природокористування, хвороба Вільсона*. В організмі накопичується мідь. Руйнує печінку та мозок. Відкладається на райдужці очей. Якщо не лікувати, хвороба дуже швидко прогресує і призводить до смерті.

Зараз Сашко дома. Взяв академвідпустку.

— Скучаєш за навчанням?

— Так. Навчаюся на факультеті інформаційних технологій, напрям — економічна кібернетика.

— Жив у гуртожитку?

— У кімнаті п’ять чоловік. Із тих, з ким поселявся, один товариш лишився. Решта вже працює й винаймає квартири.

— У гуртожитку багато дівчат?

— На нашому поверсі 50 на 50.

Сашко сподівається, що закінчить навчання, працюватиме, зустріне любов...

* * *

Сім’я Бондаренків живе на околиці Ніжина. До того, як побудували хату, мешкали у гуртожитку. Родом із Леонідівки Ніжинського району. У гуртожитку народилися і Олександр, і його менша на 7 років сестра.

Хворобу помітили, коли Сашко закінчував школу.

— У 2009 році був у бабусі, у селі, — згадує мати, 48-річна Наталія Павлівна. — Погано стало, нудило. Поклали в інфекційне. Лікарі сказали: «У вас не отруєння. Не знаємо такого отруєння, щоб печінка за добу збільшилась, аж до пупа відійшла. І селезінка збільшилася».

Сказали: «Бери дитину і їдь спасай на Київ».

У «Охматдит» (київська дитяча лікарня) три роки проїздили, там точний діагноз не поставили. Три роки ми не знали, що відбувається з дитиною. Ставили гепатити різні. Скільки ми не здавали аналізи на гепатити, не підтверджувалося. До гастроентеролога в «Охматдиті» не направляли.

Направили у ПАГ (київський інститут педіатрії, акушерства і гінекології). У ПАЗІ діагноз поставили відразу. Сказали, що вже цироз печінки.

Із ПАГа направили в Інститут Шалімова. Це було два роки тому.

Уже тоді Бондаренкам пропонували трансплантацію органа. Не погоджувалися.
Сподівалися, що можна обійтися. Сашко приймав ліки, які допомагають виводити мідь. Поступив в університет.

Та улітку цього року юнак ледь не помер. Набрався водою. Рідина у легенях. Рідина у черевній порожнині. Шкіра лимонного кольору. Тиск упав, 60 на 40. Кинулися у Шалімова.

— Прийняли, — продовжує мати. — Доктор Котенко** сам побіг кругом домовлятися. Після УЗД пробили легеню і відкачали рідину. Тиск нормалізували, прокапали. Білірубін збили {жовчний пігмент, високий вміст білірубіну в крові свідчить про погану роботу печінки). Обстежили. Ускладнень багато, — показує виписку із Шалімова. — Уже одна доля печінки не працює. Живе на половині органа. Виник синдром портальної гіпертензії (по-простому, підвищився тиск у вені в животі). Треба берегтися, щоб не було кровотечі. Піднімати не більше 4 кілограмів. їсти тільки приготоване на пару. Гостре, жирне не можна. Грубе — теж. Вени розширені у стравоході. Не пережував — перший раз подряпає судину, другий подряпає, а на третій раз зробить рану. Ласкавим вбивцею називають цироз. Не болить, а своє діло робить. З кожним роком усе гірше. Кров уповільнюється, вени розширюються.

Бондаренки погодилися на пересадку. І мати підходить, і батько. Сказали, що батько краще. Він обстежився водночас із сином.

— Як батьку вдалося зберегти печінку в доброму стані?

— Сергій не п’є і не курить, — каже дружина.

Сподіваються до кінця року прооперуватися.

Виставили на продаж житло в гуртожитку. Він перероблений під квартири.

Звернулися за допомогою до людей.

— Завод «Прогрес» допоміг, — перераховує мама.

— Школа. Сусіди. Родичі. Діти з університету як помагали, — майже плаче. — З різних факультетів дзвонять, питають. Улітку на заробітках були, по Інтернету попередавали гроші. Як я вдячна їм і їхнім батькам. Благодійні ярмарки проводили. Групу у «Фейсбуці» створили. Я кажу Саші: «Як тебе усі люблять. Тільки живи».

Для небайдужих номер карткового рахунку в «ПриватБанку»: 5168 7573 2368 0753 (Бондаренко Наталія Павлівна)


*Хвороба Вільсона-Коновалова — спадкове захворювання. На Чернігівщині цироз печінки через хворобу Вільсона діагностували у Анастаса Шненко з Козельця. Пересадки печінки вдалося уникнути, донором мала бути мама Інна. Про родину Міненків «Вісник Ч» писав двічі, у квітні 2014 і в квітні 2016 років.

**Олег Котенко — професор, керівник відділу трансплантації та хірургії печінки. Приїжджав у Козелець оперувати юнака, який потрапив у ДТП. «Після видалення 80 відсотків печінки і 10 днів у комі Віктор Кущ вижив і повернувся до спорту» («Вісник Ч» за серпень 2016 року).

P.S. У дворі до Наталії підходить кішка. На шкірі гояться виразки.
— Через авітаміноз, — пояснює. — Лікуємо. Коли з Києва поверталися додому, вибігала нас зустрічати аж ген-ген, — киває рукою. — Відчуває наш стан. Як боремося з бідою.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №42 (1641), 19 жовтня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: