Осінь така... Седнівська!

Четвер, 5 жовтня 2017 12:03 | Переглядів: 1700

Під куполом старої Георгіївської церкви в полоні чуттєвого духовного співу хору імені Дмитра Бортнянського стрілки годинників припиняють свій лік... Мабуть, найдушевніший момент цьогорічної «Седнівської осені» - традиційного літературно-мистецького свята над мальовничою Снов’ю на Чернігівщині, котре вже чотирнадцять літ об’єднує митців, письменників, художників і просто хороших людей із усієї держави!

Осінній фестиваль, який проводили в останній день вересня, організатори присвятили сторіччю Української революції. Тому й відкривали його символічно - презентацією пам’ятника Лірнику біля вищезгаданої дерев’яної святині.

- Коли вперше побачив цю скульптуру, згадав Мойсея, що вів народ за Божим велінням до свободи, - каже архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій. - Здається, так вели нас лірники та кобзарі до Незалежності. Тож і нині, коли чуємо мелодію бандури чи кобзарський спів, ніби стаємо частинкою чогось більшого, ніж є насправді. Частинкою всієї України, яку ніхто не зміг і не зможе здолати.

Унікальний монумент збірному образу митця, поета та філософа витесав із каменю молодий скульптор Андрій Слад-кевич за сприяння керівництва області та Чернігівського району, а також за підтримки Національної спілки художників України та її очільника Володимира Чепелика.

Урочистості провели під музичний супровід ансамблю капели бандуристів імені Остапа Вересая та душевні думи від відомого чернігівського лірника, народного артиста України Василя Нечепи, який опісля посадив поряд із пам’ятником гілочку Шевченківської верби з Кос-Аралу. Разом із нею, впевнений, розквітне й сивокоса Мати-Батьківщина...

Справжнім серцем фестивалю, як завше, стала колишня садиба полковника Якова Лизогуба. Тут гостей радо вітали юні «Соколики» - бандуристи з Чернігівської музичної школи, аматорські творчі колективи та територіальні громади краю. Кожне село та селище - в окремому наметі, автентичному й неповторному. Гаптовані гладдю та хрестиком рушники, ікони з бісеру, плетені з лози корзини, глиняні горщечки...

Чого тільки не було! Майстри демонстрували загалу в’язані та зшиті оригінальні іграшки, прикраси й обереги, речі зі шкіри та овечого хутра. Художники пропонували придбати їхні твори на згадку про свято у славному Седневі. Проте, серйозними конкурентами реалістичним пейзажам і натюрмортам досвідчених митців стали... полотна пацієнтів психоневрологічної лікарні. Кубізм, сюрреалізм, імпресіонізм - такими барвами «осінь» ще не грала!

Вдалося зустрітися навіть із двійником Тараса Шевченка. Побувати на знімальному майданчику «Голівуду», де сцену запалював відомий актор з кінофільму «В бой идут одни старики» Володимир Талашко, й відвідати справжню, власноруч створену, папірню! Впродовж дня для гостей також організовували екскурсії туристичними й історичними стежками селища, музеями та культурними пам’ятками, кінні прогулянки. Для охочих до розваг влаштовували конкурси та розігрували лотереї, проводили спортивні змагання.

Особливо порадували відвідувачів різноманітні ласощі, приготовані українськими ґаздинями за традиційними рецептами. Солодкі налисники та запашні пироги, домашні ковбаси, м’ясні та овочеві закуски, фірмовий шашлик, юшка. Та найголовнішою стравою на Седнівському «столі» був... куліш, що кипів у 250-літровому казані. Ним усіх бажаючих пригощали вправні кулінари - працівники Чернігівської центральної районної лікарні. До того ж, безкоштовно.

- Наш куліш, як наркотик, - жартує заступник головного лікаря медзакладу Володимир Чубич. - Після нього залишається не лише приємний після-смак, але й спогади! А секретним рецептом поділюся. Отож, пшона кілограм зо 20, відра три сальця з м’ясом, трохи підсмажених. Цибульки для аромату, перчику, солі і... любові. За вуха не відтягнеш!

Втім, не кулішем єдиним, так би мовити. Сама «Седнівська осінь» прекрасна у всіх відтінках свого «смаку». Це саме те місце, що зближує людей усіх поколінь, думок і поглядів хоча б раз на рік! Там немає політики, заздрощів, образ і звинувачень. Натомість удосталь краси, щирості та духовності.

Валерія Шеремет, "Деснянка" №40 (673) від 5 жовтня 2017