«Рука дерев’яніє, і язик відбирає». Руда змія у чорних цятках укусила 78-річну Марію Леонову нижче литки

21 червня у селі Браниця Бобровицького району дачницю Марію Леонову вкусила змія. Жінка знепритомніла, тиск упав до 80 на 40 (норма — 120 на 80).


Гадюка звичайна

— Я не пам’ятаю, щоб змії у нас на хуторі були раніше, — говорить киянка, яка виросла у Браниці. — Тепер Браниця, Кобижча — це ж ліс, хащі. Скільки будинків порожніх. Там воно все й розводиться.

Хата Марії Леонової, сторожихи київського Інституту електрозварювання імені Патона, у минулому бухгалтерки цього ж інституту, — на околиці Браниці. Жінка приїхала з Києва. До свого двору залишалося метрів 40-50.

— По вулиці йшла — дві колії, посередині травичка росте, — розповідає Марія Олексіївна. — Я йшла по колії, а не по травичці. Очевидно, на змію наступила. Вона кольнула. Вкусила за ногу вище кісточки. Я злякалася, закричала і сумку кинула. Кажу: «Ах ти, паразитка!» Вона скрутилася і підняла голову до мене. На добрячих чотири пальці витягла її. Потім дивлюся: поповзла.

Змія була гірчично-приглушеного кольору — гірчиця, тільки ніби брудна — з чорними цяточками по ній усій. Зливалася з піском на дорозі. Довжина — сантиметрів 30-35. Ледь товстіша за пугу.

Я давай видавлювать кров з місця укусу. І чималенько видавила. Хрещеник мій живе недалеко. Я кажу: «Славочко, викликай «швидку». Погано було, дуже погано. На лавочку сіла, відчуваю, як ліва рука дерев’яніє і язик відбирає. Так тиск упав, що мені погано стало, я відключилася. Упала біля своєї лавочки і лежала.

Поки була при тямі, молилася Богу. Читала «Отче наш», «Господи помилуй», «Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас», «Пресвятая Трійця, защити і спаси нас». «Отче наш» 10 разів прочитала. І, можливо, це помогло. Нібито трохи відпустило мене.

«Швидка» приїхала скоро. Від Браниці до Бобровиці 10 кілометрів. Укол у руку зробили. Нашатир дали понюхати. Кажуть: «Давайте швиденько, швиденько. Який туалет? (Був розлад травлення під дією отрути). Вас треба швидко везти у лікарню, дуже швидко».

У лікарні завідувач каже: «Де ви цю змію піймали?» Кажу: «Це не я її упіймала, а вона — мене». Спасибі велике лікарям. Вони так швиденько все зробили. У Києві за сестрою доглядала, у 18 лікарні. Бобровицька районна лікарня нічим не гірша, а може, краща за столичну.

— Дорого обійшлося лікування?

— Усе було безкоштовно. Ліки — теж. Я прийняла три крапельниці. Пам’ятаю, що призначали гепарин — він розріджує кров. Бо під дією отрути кров може згортатися. Тиск міряли кожну годину. У туалет часто хотілося, нудило. Спасибі Богу, помогли мені. Коли виписали, нічого не підкуплювала з ліків. Сказали, пов’язочки класти на місце укусу, щоб набряк знімати.

Я родом із Києва, — продовжує. — Батька забрали на Другу світову війну, і ми з мамою приїхали у Браницю. Я з 1939 року, а сестра тільки народилася. Ми до діда поїхали, та так і залишилися. Я була тут до 16 років, потім поїхала у Київ. Зараз я вдова, чоловіка давно нема. У молодості думала: «Як мені надоїла оця робота. Удома працюєш, а потім у село їдь, мамі помагать». А старіша стала — у село потягло. Обожнюю свій край. Наша хата згоріла, я чужу купила. У Браниці буваю раз на тиждень. Город обробляю. Любуюся, яку я красу роблю.

«Дуже швидко звернулася, той одужала швидко»

— Отрута не встигла всотатися в організм Марії Леонової, — говорить старша медична сестра відділення анестезії та інтенсивної терапії Бобровицької районної лікарні 35-річна Віта Кириченко. — Жінка дуже швидко звернулася за медичною допомогою, то й одужала.

21 червня о 10.40 до нас поступила. Ми прокапали антигістамінні препарати. (Гістамін — речовина, яка ніби вивільняється в організмі під дією отрути. Спричиняє падіння тиску, алергію і навіть анафілактичний шок, від якого помирають. — Авт.). Призначили гормональну терапію. Гормони активують організм, отрута швидше нейтралізується. Серцеві препарати, протизапальні, протиблювотні.

Після обіду, годині о 16, пацієнтці покращало. Увечері поїла. Вранці 22 червня всі показники були в нормі: тиск, температура, дихання. Перевели у травматологічне відділення, в той же день виписали.

...І рептилію до лікарні привіз

29 квітня у лісі біля села Кобижча Бобровицького району змія вкусила 44-річного Олега Железнякова. Він теж киянин. Змія сірого кольору вкусила за руку. Олег на руці її підняв. І убив.

Привіз її до лікарні, щоб лікарі побачили, хто його вкусив. Стан був тяжкіший, ніж у жінки з Браниці. Тиску не тримав. Весною зміїна отрута сильніша.

Пацієнту покращало за добу. Лікували без протиотруйної сироватки.

Чи потрібна сироватка проти отрути гадюки звичайної?

— По науці сироватка проти отрути гадюки потрібна, по ситуації — можна справитися і без неї, — говорить головний позаштатний обласний хірург, кандидат медичних наук Валерій Василинчук. — У нас водиться гадюка звичайна. За рік фіксується 7-8 звернень до лікарень. Випадків, щоб кусала гадюка, більше. Від укусів таких змій, які у нас водяться, не помирають. Помирають від ускладнень, від тяжкої супутньої патології. (Якщо, наприклад, дуже хворе серце, судини, нирки, легені і т. д. Сироватка проти зміїної отрути теж може дати ускладнення, навіть анафілактичний шок. — Авт.)

Одна доза сироватки проти отрути гадюки коштує близько 5 тисяч гривень, — продовжує Валерій Василинчук. — Вона ефективна у перші дві години після укусу. Є речі більш необхідні, на які треба бюджетні кошти. Нам конче потрібна сироватка проти ботулізму. У нас рибний край. Усі солять тараньку, роблять консерви. Півроку тому у реанімації Чернігівської центральної районної лікарні від ботулізму ледь хлопець не помер. Сироватку родичі з Росії привезли.

«Коли кусає, лишає спір від двох отруйних зубів»

— Гадюка звичайна має багато варіантів забарвлення, — говорить зоолог, старший викладач кафедри біології Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Олександр Федун. — Може бути і сірого, і чорного, і світло-коричневого кольорів, по всьому тілу у неї темні ромбики. Змія-мідянка — коричневого, рудуватого кольору. Але вона не отруйна. Мене особисто кусала мідянка. Я тримав її у руці і робив так, щоб вона впивалася зубами. Симптомів ніяких.

На Чернігівщині три види змій: крім гадюки звичайної, вуж і мідянка, — продовжує зоолог. — Кусають усі. Коли кусає гадюка, лишає сліди від двох отруйних зубів.

P.S. Чому слід прочитати цей матеріал? Бо це власний досвід 78-річної пацієнтки. Змія може вкусити кожного, незалежно від віку, статі. Кусає і киян, і селян. Отруйні гади бувають різного кольору, у тому числі рудого. Чим швидше до лікаря, тим краще. Без протиотруйної сироватки можна обійтися. Бережіть здоров’я.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №26 (1625), 29 червня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: