За що платитиме місцева влада?

У 2017 році гроші на школи виділятимуться по-новому. Усі ці зміни відбуваються в рамках децентралізації: повноваження і гроші поступово передаються на місця. Саме тому школами, дитячими садками та лікарнями мають опікуватися місцеві громади, а не чиновники в міністерстві. А отже, нам усім варто знати, хто і за що тепер відповідатиме. Відтак саме місцеві громади можуть вирішити й визначити, як краще забезпечити якісну освіту своїм мешканцям.



Що важливо знати?

Держава передаватиме освітню субвенцію винятково на оплату праці педагогічних працівників. Шкільна адміністрація має статус педагогічних працівників, тому також отримуватиме зарплату із субвенції (крім заступників із господарської частини). Натомість оплату комунальних послуг, а також усі витрати на зар­плату прибиральників-лаборантів-­кухарів тощо мають узяти на себе місцеві бюджети. Це досить великий шматок фінансування.

За новою системою оплати праці ці ставки тепер мусить нараховувати місцевий бюджет. Адже гроші з освітньої субвенції, повторюся, йдуть винятково на оплату праці вчителів. Наприклад, кількість прибиральниць залежить від площі школи, кількість ставок завучів — від кількості класів тощо.

ПТУ в обласних центрах фінансуватимуться з бюджетів обласних центрів. Якщо ПТУ – за межами міста, гроші на його роботу йтимуть із бюджету області. Хоча держава передає субвенцію (2 мільярди гривень) для дітей, які отримують там повну загальну середню освіту. А також виділяє кошти на підготовку кваліфікованих робітників за професіями загальнодержавного значення (169,6 мільйона гривень). Список цих професій теж відомий.

У 2017 році освітня субвенція становитиме 52,6 (збільшилася на 25,5%) мільярда гривень. Основна мета збільшення — профінансувати зростання заробітних плат учителів. Оплату підвищення кваліфікації цього року освітня субвенція не передбачає. Хоча, як пояснюють у Мінфіні, це питання «стоїть на порядку денному».

У 2017 році в Україні буде ще одна невелика цільова субвенція — на інклюзивне навчання дітей із особливими потребами. Таких дітей — близько 9 тисяч. На ці потреби виділяється 209 мільйонів гривень.

Зауважимо, що субсидію направляють у 800 місцевих бюджетів (сюди входять і об’єднані територіальні громади (ОТГ). Далі місцеві бюджети розподілятимуть гроші між школами в залежності від кількості дітей у них.

В Україні є реальна проблема з освітньою статистикою. Лише кілька місяців тому запущено систему ДІСО (Державна інформаційна система освіти). Тепер усі дані збираються в електронному вигляді і можна чітко побачити кількість шкіл, учителів, наповнюваність класів тощо. І вже маючи ці дані, прописувати формулу, за якою вираховуватиметься освітня субвенція. Саме цим наразі займаються Мінфін із МОН. Уже на 2018 рік чиновники обіцяють чітку формулу, за якою визначатиметься сума грошей, котра надходитиме в різні школи.

А поки що може статися й таке: місцевим бюджетам не вистачить грошей освітянам. Відповідь на це запитання дав заступник міністра фінансів Сергій Марченко: «Щоб нівелювати ризики нестачі коштів на місцях, у нас є три механізми — додаткова дотація, резерв освітньої субвенції, стабілізаційна дотація. Тож усі незрозумілі моменти – коли щось може бути неправильно пораховано, комусь не вистачить певних коштів – можна буде вирішити».

За його словами, додаткова дотація становить 14,9 мільярда гривень.

«Вона спрямована на те, щоб у районах, де не вистачатиме коштів із податків, була змога профінансувати цю мережу. Така додаткова дотація — тимчасовий захід на 2017 рік. У 2018-му її вже не буде, а будуть створені об’єднані територіальні громади, тож у нас не буде потреби підтримувати депресивні регіони, адже вони зможуть самостійно себе забезпечувати й розвиватися», – пояснив заступник міністра.

Олександр Шило, газета «Деснянська Правда»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: