Ірина Наумчик розповіла, як працюють освітяни Корюківщини в умовах постійних тривог і вимкнення електрики

Ірина Наумчик

Ось і закінчується перше півріччя навчального року в закладах освіти України. Якими були ці чотири місяці для освітян прикордонної Корюківської громади, котра розташована в зоні активних бойових дій і перебуває під постійним прицілом ворога, розмовляємо з начальницею Відділу освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міськради Іриною Наумчик.

Ірина Володимирівно, мабуть, найскладніший період від початку великої війни довелося пережити нашим навчальним закладам цієї осені?

— Перше півріччя 2025-2026 навчального року було складним і непередбачуваним у плані безпеки. Якщо в травні освітня галузь завершувала минулий навчальний рік за більш-менш зрозумілими та відпрацьованими моделями освітнього процесу, то у серпні безпекова ситуація в громаді настільки погіршилася, що довелося шукати й випробовувати одразу на практиці нові підходи до організації всіх без винятку процесів навчання.

Що було найскладнішим у роботі?
— Колективи освітніх закладів опинилися в непростих умовах, коли лунають нескінченні повітряні тривоги, які переривають навчальний процес. Справжнім випробуванням стало тривале перебування в укриттях, відключення електроенергії, організація харчування учнів. До всього цього додавалася відсутність одностайності у батьківській спільноті щодо форми організації навчання. Звісно, ці негативні моменти позначилися на початку нового навчального року.

— Але ж витримали, налагодили, пройшли через все? Чи не так?
— Попри всі труднощі, заклади крок за кроком долали виклики та напрацьовували можливі моделі організації освітнього процесу. Значно простіше було б, якби всі батьки визначилися, що для них у пріоритеті — безпека чи освіта. Бо й сьогодні частина батьків категорично відмовляється відпускати дітей до школи. Вважають, що їхнім дітям безпечніше перебувати вдома. Натомість інші батьки, усвідомлюючи наслідки освітніх втрат і перевагу облаштованого укриття в навчальному закладі проти сумнівної безпеки вдома, часто за відсутності дорослих прагнуть, аби дитина якнайбільше часу була залучена в очному навчанні у школі.

— Виходить, освіта нам треба витрачати сили й серйозні зусилля на роз’яснювальну роботу з батьками?
— Так, ця полярність позицій створює для нас додаткові перепони щодо стабільної організації процесу. Адже вчитель просто фізично не може одночасно проводити урок і очно учням у класі, найчастіше в укритті, і дистанційно для тих, хто залишається вдома. До цих проблем додаються перешкоди в підвезенні учнів. Досить часто шкільні автобуси привозять у навчальний заклад лише двох-трьох учнів із маршрутного напрямку.

— А чи мають шкільні укриття умови для проведення уроків?
— Звісно, певні труднощі викликає організація навчальної роботи в укриттях, які не розраховані на такі процеси. Укриття у закладах освіти громади, відповідно до норм, можуть забезпечувати лише тимчасове перебування учнів і працівників під час повітряної тривоги і аж ніяк не підходять для проведення повноцінного навчання, бо не розділені на окремі приміщення під класи. А перегороджувати їх категорично забороняється, будь-які перепони на шляху до укриття чи з нього порушують норми безпеки.

— Отже, усі діти вчаться в одному приміщенні? І як це можливо?
— Можете уявити собі велику кімнату, де зібралося одразу кілька класів із учнями різного віку та вчителями, які намагаються використати час перебування в укритті з користю, тобто дати дітям хоча б знання. Педагоги змушені боротися з учнівським шумом, гамором.

— У вас, на жаль, немає підземних шкіл, як, наприклад, у Харкові, що спроектовані спеціально для організації навчання в захисних спорудах?
— Ні, таких немає.

— А яка форма навчання переважає на ваших закладах?
— Зважаючи на проблеми, про які я сказала, наші заклади зазвичай обирають змішану форму. Вона більш гнучка, дає можливість варіювати підходи до організації навчання, враховуючи умови тут і зараз. Загалом, на моє переконання, в таких непростих умовах колективи освітніх закладів досить успішно долають виклики, спричинені війною та близькістю до кордону з неадекватним сусідом.

— Розкажіть, будь ласка, скільки в громаді закладів і як вони організовують навчальний процес?
— На сьогодні у громаді працює вісім закладів загальної середньої освіти: шість за змішаною формою, два — за дистанційною. Маємо шість закладів дошкільної освіти, половина з яких надає послуги за змішаною формою, інші дистанційно. Функціонують три заклади позашкільної освіти, які працюють за змішаною формою.

— Як у таких умовах вдається організувати харчування та підвіз школярів?
—Життя змусило знаходити можливості, щоб і возити дітей, і годувати їх сніданками. Змішана форма навчання не стала цьому на заваді.

— Як працюють навчальні заклади, що розташовані поруч із кордоном агресора?
— У надскладних, можна сказати, екстремальних умовах сьогодні працює Перелюбський ліцей. Для дітей і вчителів там навіть проведення дистанційних занять часто супроводжується значними ризиками. Користуючись нагодою, хочу подякувати колективу цього закладу за мужність і відданість обраній професії та щиру любов до дітей.

— Ще одним випробуванням для освітян став обстріл ворогом Центру дитячої та юнацької творчості. Яка там зараз ситуація?
— Це особливий біль для освіти громади, яка дуже стурбована долею позашкільного закладу, який внаслідок руйнівного удару ворожих безпілотників зазнав значних пошкоджень. Головна будівля установи зруйнована, а другий корпус — серйозно пошкоджений. Попереду — значні ремонтні роботи з відновлення вцілілого корпусу. Там необхідно замінити всі вікна, лагодити дах, виконувати внутрішні роботи. Будівництво нового Центру можливе лише після війни, адже це потребує дуже великих коштів. Якщо вже будувати, то відповідно до сучасних норм і запитів. Це має бути концептуально новий сучасний творчий простір, безбар’єрний, з урахуванням можливості реалізовувати творчі запити дітей і молоді.

— Як зараз відбувається освітній процес?
— Сьогодні, завдяки згуртованості колективу та допомозі працівників освіти громади, попри руйнування, наш ЦДЮТ працює, гуртки та секції функціонують на базі вищих освітніх і культурних закладів міста. Всі вони гостинно надали прихисток у своїх стінах для колег-позашкільників.

— А коли завершать будівництво нового укриття в Корюківці?
— Хочу повідомити гарну новину: станом на сьогодні вже завершені будівельні роботи протирадіаційного укриття Корюківського дитячого садка № 2. Наразі триває оформлення дозвільних документів, а це процедура довготривала, необхідних для початку його використання дітьми.

— Чи була можливість у наших дітей, окрім навчання в надскладних умовах, брати участь у конкурсах, змаганнях, олімпіадах?
— Попри такі складні умови, учні й вихованці закладів беруть активну участь у всеукраїнських учнівських олімпіадах усіх рівнів, у роботі Малої академії наук України, різноманітних творчих конкурсах, спортивних змаганнях усіх рівнів. Не припинялося підвищення кваліфікації педагогів та фінансування участі учнів у таких заходах.

— Які можливості для роботи мають заклади культури?
— Культурна галузь громади також функціонує стабільно. Двадцять один заклад працює, проводяться різноманітні заходи як в онлайн-форматі, так і очно. Шкода, що вони не такі велелюдні, як до війни, але цього вимагає безпека. Колективи продовжують брати активну участь у творчих конкурсах різного рівня і мають гарні результати. До того ж працівники установ активно долучаються до волонтерської діяльності, за що їм велика вдячність.
З нового у культурі — кадрові зміни. Нещодавно завідувачкою сектору культури та культурно-масової роботи Відділу освіти, культури, молоді та спорту стала Олена Литвинова. Олена Василівна — творча особистість, колишня директорка Корюківського міського будинку культури. Тож чекаємо нових цікавих ідей і проєктів у роботі закладів культури.

— Що б ви хотіли побажати працівникам освіти та культури у ці передноворічні дні?
— Загалом і освітня, і культурна галузі громади не збавляють обертів у роботі, часто виявляючи просто чудеса креативності й винахідливості у подоланні викликів і труднощів, які нам постійно створюють наші неадекватні сусіди. Тому висловлюю кожному велику вдячність — усім колективам закладів освіти та культури за відданість обраній професії, сумлінну творчу працю, витримку та безмежну віру в перемогу та на ЗСУ. Напередодні прийдешніх зимових свят бажаю всім миру, міцного здоров’я й оптимізму!

Джерело: газета "Маяк"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: