В очікуванні серця і легені: чернігівцю рік шукають донора в Індії (відео)

10 місяців в очікуванні трансплантації.

33-річний Михайло Розмаріцин із Чернігова за програмою Міністерства охорони здоров’я до Індії на лікування поїхав ще у жовтні минулого року. І хоча українець перший у черзі на трансплантацію, індійські медики операцію досі не зробили. Кажуть, поки немає відповідного донора серця й легень, якого б підійшли чоловікові. Чекати донора Михайло повинен лише в Індії, адже повернувшись в Україну, втратить місце в черзі. У цей час увсі витрати на житло і їжу лягли на плечі батьків-пенсіонерів.



Інтернет розмови з наймолодшим сином для подружжя Розмаріциних стали звичними. 10-й місяць їхній Михайло живе в Індії в очікуванні складної операції. Відео немає, лише звук. Батьки чують голос сина, який повідомляє їм останню новину, коли операція не зрозуміло, але й повернутися додому він теж не може. «Они сказали, вернуться в Украину мне нельзя, потому что я самый первый в очереди. И если я откажусь от очереди, то контракт с больнице разрывается , они возвращают деньги в Министерство здравоохранения, а я им должен буду заплатить 50 тысяч долларов за свое лечение», - розповідає Михайло.

Страшний для України діагноз – легеневу гіпертензію, медики діагностували 4 роки тому. Михайло лікувався і у Чернігові, і у Києві, а минулого року за програмою Мінохорони здоров’я чоловіка направили в Індію. Саме там найчастіше роблять подібні операції для українських пацієнтів, бо дешевше. У Євросоюзі трансплантація серця чи легень у середньому коштує 0,5 мільйона євро, у США ще дорожче. У Михайла складний випадок – йому потрібна пересадка і легенів, і серця. Операцію мали б зробити ще півроку тому, але донора для чоловіка так і не знайшли.

Оксана Александрова, керівник Асоціації хворих на легеневу гіпертензію: «Мы не один раз связывались с клиникой и знаем, что он первый в очереди. Но первый, это не значит, что как только буде орган для пересадки, то ему сразу сделают операцию. То есть, орган по разным показателям должен подойти Михаилу, для того, чтобы органы прижились. И именно поэтому сроки затягиваются».

Гроші за операцію та переліт 155 тисяч доларів заплатила держава, але за кожен місяць проживання у готелі потрібно віддати 14 тисяч гривень. Для пенсіонерів та їхніх родичів ця сума не підйомна. Старенькі вже продали машину та гараж.

Нині в Україні понад 190 людей з подібним діагнозом, більшості потрібна трансплантація. Але в країні немає законодавчої бази, аби такі операції стали можливими. Що ж до Михайла, у МОЗі рішення, теж поки немає.

Та поки чиновники шукають, як розв’язати проблему, згорьовані батьки не розуміють, де брати гроші. Хоч і вичерпали всі можливості, перед сином тримаються.

Сюжет телеканалу «ФАКТЫ. ICTV»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: