Як житиме у нас середній клас?

Саме його представляють малий та середній бізнес. Середній клас у розвинутих країнах - головна складова суспільства, його стабілізуючий фактор. Розвитку дрібного та середнього підприємництва дедалі більше приділяється уваги і у нас. Це структурний сегмент ринкового середовища. Середній клас має високу мобільність, формує новий соціальний прошарок підприємців-власників, послаблює монополізм, активізує інноваційні процеси, скорочує безробіття та розвиває конкуренцію. Про це говорили на розширеному засіданні регіонального комітету з економічних реформ та обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва.

Конкретно йшлося про проект обласної програми розвитку малого та середнього бізнесу на 2013-2014 роки, Чз яким ознайомила присутніх заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Світлана Полторацька.

- Європейська хартія, - зазначила Світлана Іванівна, - визначає малий бізнес кістяком економіки, ключовим джерелом робочих місць та інкубатором бізнес-ідей. Яка ситуація споаерігається в області? Протягом останніх років кількість середніх підприємств на 10 тисяч осіб населення залишилася на тому ж рівні і відповідає середньоукраїнському показнику - чотири. А ось кількість малих підприємств у тому ж розрахунку поступово зростає і становить 44 одиниці. Середня кількість працівників у малих підприємствах - 8 чоловік, у середніх - понад 130. Малий і середній бізнес протягом нинішнього року забезпечив дві третини обсягу реалізації продукції від за-гальнообласного показника. Причому на малі підприємства припадає понад 6 мільярдів гривень, на середні - понад 12 мільярдів.

Протягом минулого року надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб'єктів малого бізнесу зросли у більшості районів та міст обласного значення. Приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить 59%. Поступово збільшуються і надходження від діяльності середнього підприємництва. В нинішньому році вони зросли на третину порівняно з відповідним періодом минулого. Такі результати виконання останньої з обласних програм розвитку малого та середнього підприємництва. За останні два роки на виконання заходів програми було використано 3,7 мільйона бюджетних коштів, включаючи й повернуті за раніше надані кредити.

Нинішній проект програми передбачає подальшу оптимізацію правового регулювання та усунення перешкод для розвитку підприємницької діяльності, поліпшення надання адміністративних послуг, зростання обсягів фінансово-кредитної підтримки підприємництва, створення сприятливого інвестиційного клімату та розвиток інфраструктури підтримки малого бізнесу і підвищення його конкурентоспроможності. Реалізація програми передбачає насамперед фінансове забезпечення, без якого неможливе сьогодні виконання більшості заходів, зокрема інформаційної складової. Протягом двох наступних років передбачено виділити з обласного бюджету 4,5 мільйона гривень плюс мільйон гривень коштів, повернутих за раніше надані кредити. Частина заходів перегукуватиметься з попередньою програмою. Вони й надалі працюватимуть заради справи. Важливим напрямком залишатиметься сприяння самозайнятості населення, відродження народних промислів, залучення суб'єктів підприємництва до проведення виставок, ярмарків продукції, розвитку сфери зеленого туризму, залучення до малого підприємництва малозахищених верств населення. Триватиме процес удосконалення надання адміністративних послуг. У Чернігові вже діє центр з їх надання. Такі центри працюватимуть до 1 січня 2014 року і в кожному районі та місті обласного підпорядкування.

Дієвий інструмент розвитку малого і середнього бізнесу - належно організована інфраструктура його підтримки, завдяки якій формується конкретне економічне середовище підприємницької діяльності, зорієнтоване на впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Зокрема, програма передбачає створення наукового парку на базі Чернігівського державного інституту економіки і управління, мета якого - підвищити ефективність науково-технічної інноваційної діяльності у сфері бізнесу, кращого використання наявного наукового потенціалу.

Передбачено належний інформаційний супровід заходів, спрощення доступу до фінансово-кредитних ресурсів, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення освітнього рівня підприємців і їх кількості. Зростуть обсяги реалізації їх продукції і послуг, а також надходження до місцевих бюджетів.

Голова регіональної ради підприємців області, він же й очільник обласної організації «Асоціація роботодавців Чернігівщини» Сергій Берестовий, який першим виступив в обговоренні доповіді, зупинився на способах реалізації на обласному рівні" державної політики розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва. Виходячи із статистичних даних, у малому і середньому бізнесі зайнято близько 20-ти відсотків населення. Програма, безперечно, сприятиме його діяльності, просуванню на ринки продукції, поліпшить фінансовий стан підприємств. Але при цьому оратор зробив зауваження: результати роботи підприємців зростають, а фінансове забезпечення програми, на його думку, все-таки недостатнє. Мало фінансових ресурсів залишається на кредитування.

Заступник директора ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Метекол» Валерій Берсеньов поділився досвідом, як можна ефективно використати фінансово-кредитну підтримку при запровадженні сучасних технологічних процесів, освоєнні виробництва конкурентної інноваційної продукції. Під бізнес-план товариства обласна рада виділила 359 тисяч гривень на три роки під 14 відсотків річних. Торік «Метекол» провів низку маркетингових заходів і одержав замовлення на облаштування сучасною медичною апаратурою «швидких допомог» для Вінницької, Дніпропетровської областей і столиці України. Працівники товариства виконали своє зобов'язання, вигідно використавши кредитний ресурс. За рахунок цього було створено вісім додаткових робочих місць, середня заробітна плата півсотні чоловік досягла 3780 гривень за місяць. Словом, хто шукає, той і знаходить.

Генеральний директор державної організації «Регіональний фонд підтримки підприємництва по Чернігівській області» Андрій Лісовий доповів про результати діяльності фонду, який забезпечує фінансову підтримку розвитку малого і середнього бізнесу. Звісно, вона залежить від якості бізнес-проектів, тобто, вони мають відповідати визначеним критеріям. Фонд організовує та проводить також освітні заходи, інформує та консультує осіб, які бажають розпочати власну справу. Відбір бізнес-проектів відбувається прозоро, на конкурсній основі. За 10 років фонд профінансував 93 підприємницькі проекти, з яких 30-у сфері виробництва, 47 - із надання послуг, 16 - в сільському господарстві. За останні два роки відбір пройшли 10 проектів на півтора мільйона гривень. За роки діяльності фонду створено 723 та збережено 957 робочих місць. За підсумками виконання попередньої програми фонд перебуває на шостому місці в Україні.

На питання інноваційної активності бізнесу та його кооперації з науково-технічним потенціалом області зупинився ректор Чернігівського державного технологічного університету Сергій Шкарлет.

- Бізнес має стояти в черзі, - зазначив він, - не лише за кредитами і державною підтримкою, а й сам шукати перспективні мізки. Програма передбачає реалізацію проектів енергозбереження на основі переробки вторинних відходів, його екологізацію, регенерацію архітектурно-історично-го середовища, облаштування туристичних об'єктів Чернігівщини, екологізацію економіки та розвиток агропромислового комплексу, сільського туризму тощо. Головна інноваційна ідея - створення бази даних наукових розробок, які потребують залучення інновацій, початок роботи наукового парку. Як депутат обласної ради, Сергій Шкарлет підтримав заходи програми щодо подальшого розвитку малого і середнього бізнесу в наступні два роки.

На підтримку програми однозначно висловився і відомий в області підприємець Віктор Лазар. На його думку, досі залишаються актуальними питаннями доступу до землі і до електроенергії. Сьогодні через це багато бізнес-проектів перебувають у підвішеному стані. В інвестиційних зобов'язаннях енергетичних компаній зазначено, що 40 відсотків прибутку вони мають спрямовувати на розвиток мережі. В нас же намагаються все зробити за рахунок замовників. Так не можна. Енергетики лише відлякують потенційних інвесторів. Програма потрібна. Але важливо, щоб вона відобразила і ці аспекти.

Олекса Дорош, фото Віктора Кошмала, газета "Деснянка вільна" №97 (396) від 06.12.12

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: