У картопляному селі тракторів удвічі більше, ніж при Союзі

У селі Блистова Менського району третього травня досаджували на городах найголовнішу поліську культуру — картоплю, а великих ділянках це робили тракторними саджалками. В селі дуже давно немає колгоспу, і люди звикли працювати на себе. Тож живуть переважно з вирощування картоплі та продажу молока.

Володимир та Альона Гальчуки саджали пай на полі. Насіннєву картоплю привезли возом. Сітки висипають у бункер саджалки. Володимир одягає ранцевий протруювач і пирскає на бульбу отрутою від колорадів «Престиж».
— В інструкції до препарату написано, що треба картоплю труїти на клейонці, потім перемішувати, — говорить господар. — Але у нас у селі придумали робити простіше — труїмо прямо в бункері, а поки вона висадиться — сама перемішається.
— Садимо пізно, бо цього року довго не орали, на поле заїхати не можна було, земля розкисла, — каже тракторист Михайло Сироїд. — У нас у селі майже не залишилося вільної землі — всі працюють, заробляють. Раз на сім-вісім років можна добряче заробити, раз — вийти на нуль, а всі інші роки на картоплі прибуток буде 20 процентів. Оту людей кожен рік 10-15 тракторів добавляється. При колгоспі в селі було 48 колісних тракторів, а зараз — більше 90. Поорати, обсипати чи покопати — нема проблем. А от у сусідніх селах довго були колгоспи, які няньчили людей. Підприємства порозпадалися, і ніхто нічого не робить.

На 30 сотках під хатою Галини Гетти зять Сергій Костюченко з дружиною і дітьми вручну садить город. Трудовий десант приїхав з Чернігова не на Першотравневі свята, а як випав вихідний у батька-пожежника.
Сергій спочатку проводить по оранці маркером, аби ряди були рівно через 60 сантиметрів.
— Рівні ряди треба, щоб потім обсипати й виорювати конем, — говорить він.

З 9 ранку до 14 дня чотири людини встигають вручну посадити 30 соток. І це з урахуванням часу на протруювання картоплі.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №19 (1357)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: