Щоб не було дорогого хліба
Щоб не було дорогого хліба
Не треба лякати передчасно
Який же насправді стан озимих? За останніми даними, вони в Україні займали площу 8,4 млн. га, але зійшли тільки на 7 млн. га. Звичайно, це погано, бо крім тих, що не зійшли, є ще й слабкі та розріджені посіви. Аграрний міністр Микола Присяжнюк стверджує, що треба пересівати 2 млн. га, а це додаткові ресурси — палива, добрив для підживлення. Однак були і гірші роки, коли озимина вимерзала, або, як у 2003 році, багато її загинуло під льодовою кіркою, що утворилась через погодні умови.
Для прикладу, Чернігівщина. За даними Головного управління агропромислового розвитку ОДА, площі під озимі склали 242,8 тис. га, у тому числі під пшеницю — 161,7 тис. (90,4% рівня 2010 року), жито — 77,6 тис. (126,8%). Стан озимих у січні: 118,1 тис. га (49%) у доброму стані, 103,2 (42%) у задовільному. Лише 21,3 тис. га посівів (9%) слабкі та розріджені. Висновок робіть самі, але, як кажуть, дай Боже, щоб не гірше.
Давайте все підрахуємо
Прем’єр-міністр Микола Янович Азаров справедливо заявив, що у нас зерна вистачить, бо є перехідний запас. Це справді так, але треба, як каже Микола Янович, підрахувати ресурс. Бо заява одного з високопосадовців про наявність в Аграрному фонді 1,3 млн. тонн продовольчої пшениці та 100 тис. тонн жита — це ніщо. Бо пшениці на рік для потреб харчування треба в 5 разів більше. Тож, скільки є продовольчої пшениці? Зібрали нібито всього понад 22 млн. тонн, у тому числі близько 13 млн. тонн продовольчої. Вже відправлено на експорт 2,7 млн. тонн. Ніхто не знає, якої? Треба розібратись, що у нас є, де знаходиться і скільки коштує. Бо до Аграрного фонду закупили зерно дорожче, ніж тоді були ринкові ціни, і вони ще впали. Тож, якщо переробити зерно на борошно, то дешевого хліба може й не бути. Але це до речі, а в реаліях треба терміново визначитись із наявністю ресурсів і, в разі потреби, припинити експорт пшениці. Бо купляти доведеться дорожче.
Хай шукають у себе
Прем’єр і аграрний міністр кажуть, що підстав для подорожчання хліба нема, а гендиректор асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко стверджує, що є підстави підвищити ціну на 4-7 копійок за кілограм — на 3,8% подорожчав газ, на 6,9% зросли зарплати. У собівартості це не головні складові, головне — борошно — 45-47, а то й 50%. Хлібопеки вимагають, щоб уряд дав борошно за інтервенційною ціною, що на 20% менше середньоринкової. Виникає питання: чому зерно подешевшало на 25-30%, а середня ціна борошна залишилась? І ще питання: а чи мають власники підприємств борошномельних відношення до хлібопекарських? Відповідь знають і в уряді, і в правоохоронних органах. Власники у багатьох випадках ті ж самі. Фактично, через той же «Укрхлібпром» вони контролюють ціни і на хліб, і на борошно, і диктують умови державі. У цивілізованій країні це неприпустимо.
Аркадій Стежеринський, тижневик «Чернігівські відомості», 26 січня 2012 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




