Щоб не було дорогого хліба

З початку року пішли розмови про подорожчання хліба. З одного боку, вони пов’язані зі станом озимих, котрі, через недостатню вологість ґрунту, восени в багатьох регіонах не зійшли. У зв’язку з цим «експерти» вже визначили, що врожай пшениці цього року буде на 20—30% менший за 2011 рік. З іншого боку, «пекарі» заволали, що піднімуть ціни на хліб, якщо держава не дасть дешевого борошна. Втім, про все по порядку.

Не треба лякати передчасно

Який же насправді стан озимих? За останніми даними, вони в Україні займали площу 8,4 млн. га, але зійшли тільки на 7 млн. га. Звичайно, це погано, бо крім тих, що не зійшли, є ще й слабкі та розріджені посіви. Аграрний міністр Микола Присяжнюк стверджує, що треба пересівати 2 млн. га, а це додаткові ресурси — палива, добрив для підживлення. Однак були і гірші роки, коли озимина вимерзала, або, як у 2003 році, багато її загинуло під льодовою кіркою, що утворилась через погодні умови.
Для прикладу, Чернігівщина. За даними Головного управління агропромислового розвитку ОДА, площі під озимі склали 242,8 тис. га, у тому числі під пшеницю — 161,7 тис. (90,4% рівня 2010 року), жито — 77,6 тис. (126,8%). Стан озимих у січні: 118,1 тис. га (49%) у доброму стані, 103,2 (42%) у задовільному. Лише 21,3 тис. га посівів (9%) слабкі та розріджені. Висновок робіть самі, але, як кажуть, дай Боже, щоб не гірше.

Давайте все підрахуємо

Прем’єр-міністр Микола Янович Азаров справедливо заявив, що у нас зерна вистачить, бо є перехідний запас. Це справді так, але треба, як каже Микола Янович, підрахувати ресурс. Бо заява одного з високопосадовців про наявність в Аграрному фонді 1,3 млн. тонн продовольчої пшениці та 100 тис. тонн жита — це ніщо. Бо пшениці на рік для потреб харчування треба в 5 разів більше. Тож, скільки є продовольчої пшениці? Зібрали нібито всього понад 22 млн. тонн, у тому числі близько 13 млн. тонн продовольчої. Вже відправлено на експорт 2,7 млн. тонн. Ніхто не знає, якої? Треба розібратись, що у нас є, де знаходиться і скільки коштує. Бо до Аграрного фонду закупили зерно дорожче, ніж тоді були ринкові ціни, і вони ще впали. Тож, якщо переробити зерно на борошно, то дешевого хліба може й не бути. Але це до речі, а в реаліях треба терміново визначитись із наявністю ресурсів і, в разі потреби, припинити експорт пшениці. Бо купляти доведеться дорожче.

Хай шукають у себе

Прем’єр і аграрний міністр кажуть, що підстав для подорожчання хліба нема, а гендиректор асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко стверджує, що є підстави підвищити ціну на 4-7 копійок за кілограм — на 3,8% подорожчав газ, на 6,9% зросли зарплати. У собівартості це не головні складові, головне — борошно — 45-47, а то й 50%. Хлібопеки вимагають, щоб уряд дав борошно за інтервенційною ціною, що на 20% менше середньоринкової. Виникає питання: чому зерно подешевшало на 25-30%, а середня ціна борошна залишилась? І ще питання: а чи мають власники підприємств борошномельних відношення до хлібопекарських? Відповідь знають і в уряді, і в правоохоронних органах. Власники у багатьох випадках ті ж самі. Фактично, через той же «Укрхлібпром» вони контролюють ціни і на хліб, і на борошно, і диктують умови державі. У цивілізованій країні це неприпустимо.

Аркадій Стежеринський, тижневик «Чернігівські відомості», 26 січня 2012 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.