Як я купувала квартиру

Як випадково виявилося, об’єкт бажань весь цей час у нас із колегою був один — «двушка» у центрі. От тільки я опинилася якраз на протилежному боці цих нерушимих барикад чернігівського ринку нерухомості — хотіла купити. Моїй молодій родині ну дуже хочеться жити окремо від батьків, але так, щоб і швидка мамина допомога була під боком. Тож, щоб була у центрі — справа для нас при виборі була принципова.

Не буду розповідати про кредити, папери і решту нудної тяганини, зупинимося на головному — власне виборі квартири нашої мрії. Як з’ясувалося, справа дуже і дуже непроста.
Одразу взялися гортати газети та ритися в пошуках оголошень в Інтернеті. Дуже дивно, що поняття «центр міста» в Чернігові чомусь дуже непевне. Центром в оголошеннях називають і район «Градецького», і П’ять кутів, і Круг, а одні продавці навіть вулицю Рокоссовського за центр хотіли видати. Чи то так ціну на квартири набивають, чи просто бажане видають за дійсне, я, чесно кажучи, не зовсім зрозуміла.

Так чи інакше, вибір нерухомості в центрі, насправді, чималий. У перший же вечір відібрали для оглядин близько двох десятків помешкань неподалік від Красної площі. Ціни — найрізноманітніші. Найбільше здивували «сталінки» навколо площі. От колега бідкається, що продати не може, а хто ж їх купить? Якщо з плюсів там тільки стеля 3,10 метра і вид з вікна (якщо пощастить). 6—метрова кухня нагадує коробок для сірників. Щоб помешкання стало схоже на житло, треба мільйон грошей вкласти в ремонт та перепланування (якщо це взагалі можливо). Багато із запропонованого — на останніх поверхах, що в нашому місті з нашим станом дахів — просто катастрофа. І просять за це «щастя» від 35 до 55 тисяч «зелених» — у кого на скільки нахабства вистачає. А ті, хто вже перепланував сам, хочуть усі 70-80 тисяч.

Для порівняння, на Рокоссовського чи Масанах «двушку» з покращеним плануванням можна знайти за 27-35 тисяч. От тільки нам туди не хочеться.
Про агентства й собі хочеться сказати кілька слів. По-перше, напряму з хазяїном зв’язатися просто нереально — все посередники. У кінцевому рахунку, як не крути, за їхні послуги розплачується все одно покупець, адже комісійні додають до вартості квартири, яку просив продавець. А все, що для мене, як потенційного покупця, зробили ці «добрі» люди — зустріли біля під’їзду і супроводили до дверей квартири. За що це я маю їм платити? Я не замовляла їхні послуги, не просила підібрати для мене підходяще житло, не зверталася за допомогою і взагалі їх не шукала (все це зробив продавець), чому я маю платити?

Ще один момент — реформування БТІ. Галас навколо того, що з нового року бюро працювати не буде, добряче налякав продавців. Практично всі побрали витяги з Реєстру права власності. Дійсні вони всього три місяці. Тож всі буквально тягли за руку й давили на совість, просили купувати тут і зараз. Тепер, коли БТІ працюватиме у старому режимі ще принаймні рік, зітхнули з полегшенням тільки покупці — проблем з оформленням нового помешкання виникнути не повинно. Продавці ж зі своїми витягами, за які вже заплачені гроші, а термін дії спливає, добряче нервують. На цьому, до речі, можна суттєво поторгуватися.
Але повернемося від лірики до справи. За яким принципом люди взагалі визначають вартість своїх квартир — для мене, відверто кажучи, залишилося загадкою. Значно простіше все з новобудовами. Там чітко і ясно. Ціна за квадратний метр — вартість житла легко вирахувати, виходячи з площі. Така схема здається мені більш справедливою. Звичайно, у будинках, що тільки-но здалися в експлуатацію, ціни на житло високі. Наприклад, зустрічалася нам квартира на Ватутіна за 61 тисячу доларів у стані після будівельників. А в сусідньому будинку на Коцюбинського вже з ремонтом (все таке блискуче, помпезне, як у сороки у гнізді) аж за 100 тис. Дорогувато, словом, усе.
Інша справа — на стадії будівництва (якщо поспішати нема куди, звісно). Поки роботи ще тільки ведуться, можна досить вигідно придбати нерухомість. Для прикладу, на вулиці Воїнів-інтернаціоналістів жіночка продає квартиру за 70 тисяч доларів. Стан — ніби будівельники тільки що вийшли за поріг. До цього ж будинку зараз добудовують ще один під’їзд. Готовий він має бути у серпні-вересні цього року. Так от там навіть трохи більша квартира поки що коштує майже на 17 тисяч доларів дешевше. Питання закономірне: навіщо платити більше?
А ми поки радимося й роздумуємо: купувати чи ні (тобто залазити в кредит чи ще пожити спокійно). Мабуть, наша квартира ще на нас чекає.

Статистична інформація по цінах на вторинному ринку житла в Україні у період від 11.01.2012 — 17.01.2012



Олеся Скоробагата, тижневик «Чернігівські відомості», 18 січня 2012 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.